Новий план власності «Реала» розділив болільників найбагатшого клубу світу
Болільники мадридського «Реала» розділилися щодо ініціативи президента клубу Флорентіно Переса, яка передбачає часткове відкриття клубу для зовнішніх інвесторів. За новим планом, приватні інвестори зможуть придбати до 10% акцій клубу, що стане першим в історії «Реалу» кроком у бік залучення стороннього капіталу. Досі клуб належав виключно своїм членам — соціосам, що робило його однією з останніх великих футбольних інституцій у світі з некомерційною моделлю власності.
Частина фанатів вважає, що це означає фактичну «продаж» частини клубу, незважаючи на те, що «Реал Мадрид» залишається найбагатшим футбольним клубом світу, чия ринкова вартість оцінюється у 6,75 мільярда доларів. Вони також нагадують, що в останні роки правила членства неодноразово змінювалися, що порушило давні обіцянки зберігати клуб у рамках сімейних традицій і послабило його ідентичність як організації, керованої виключно болільниками.
Інші ж підтримують ідею Переса, вважаючи її логічним кроком з точки зору бізнесу. Вони підкреслюють, що навіть після залучення інвесторів «Реал» залишиться клубом зі стабільними традиціями, який 36 разів вигравав чемпіонат Іспанії та здобув рекордні 15 титулів Ліги чемпіонів УЄФА. За їхніми словами, міноритарна участь інвесторів не здатна змінити стратегічний курс найуспішнішого клубу в історії футболу.
Флорентіно Перес наполягає, що залучення сторонніх інвесторів — це «незамінний проект» для майбутнього футболу. Виступаючи перед членами клубу, він пояснив, що план передбачає створення дочірньої компанії, у якій соціоси завжди зберігатимуть абсолютний контроль. Зокрема, інвестори зможуть придбати від 5% до 10% акцій цієї дочірньої структури, але лише за умови, що вони орієнтовані на дуже довгострокову перспективу та готові дотримуватися цінностей «Реала». Перес також запевнив, що такий крок дозволить клубу вперше в історії виплачувати дивіденди своїм членам, оскільки зараз це заборонено іспанським законодавством.
Президент «Реала» неодноразово підкреслював, що члени клубу ніколи не втратять контроль над організацією. Він запропонував фіксувати кількість соціосів на рівні нинішніх 98 272 осіб, щоб гарантувати незмінність управління та захистити статус нинішніх членів як справжніх власників клубу. За його словами, це також допоможе захистити активи клубу від «зовнішніх атак» і зберегти його культурну та ціннісну ідентичність для майбутніх поколінь.
Модель власності «Реала» з коренями ще з 1902 року базується на принципі некомерційної організації, належної своїм членам. Така структура поширена серед низки іспанських клубів, зокрема «Барселони», і дозволяє їм користуватися певними податковими пільгами, а також уникати концентрації контролю в руках окремих мільярдерів. На відміну від англійських або американських клубів — таких як «Манчестер Юнайтед» чи «Інтер Маямі», — іспанські команди керуються не прагненням до швидкого прибутку, а довгостроковими стратегіями, спрямованими на збереження історичної спадщини та спортивного престижу.
Однак реформа Переса може зробити «Реал» більш схожим на своїх заокеанських конкурентів. Серед потенційних інвесторів іспанські ЗМІ називають відомих мультимільярдерів, зокрема главу LVMH Бернара Арно.
Реакція болільників різноманітна. Деякі, як Девід Гарсія, колишній власник абонементу на «Сантьяго Бернабеу», вважають, що Перес порушує попередні обіцянки, зокрема щодо обмеження членства лише для нащадків існуючих соціосів. Він також вказує на те, що за останні роки до клубу активно приєднуються іноземці, що суперечить ідеї збереження «іспанської ідентичності». Інший болільник, Алехандро Домінгес, питає: «Навіщо нам ще гроші, якщо ми вже найбагатший клуб у світі?»
Водночас прихильники реформи, як Фернандо Вальдес, вважають, що 5–10% — це незначна частка, яка не здатна змінити сутність клубу. А журналіст Девід Альварес зазначає, що мета цієї ініціативи — не конкурувати з «Манчестер Сіті» чи «Парі Сен-Жермен» за рахунок іноземного капіталу, а надати соціосам можливість отримувати фінансову вигоду від своєї участі в клубі, що сьогодні неможливо через законодавчі обмеження.
Таким чином, новий план власності «Реала» став не лише економічним, а й ідеологічним викликом для клубу, що завжди вважався останньою фортецею футбольного пуританства у світі, де більшість великих клубів давно стали комерційними активами в руках мільярдерів.
