Олександр Усик здійснив історичне досягнення, ставши абсолютним чемпіоном світу у важкій вазі після переконливої перемоги над британцем Деніелом Дюбуа в головному поєдинку вечора на легендарному стадіоні «Уемблі» в Лондоні. Перед рекордною для сучасного боксу аудиторією — близько 90 000 глядачів — український боксер продемонстрував все, що робить його одним з найвидатніших представників свого покоління: блискучу техніку, холодний розрахунок, неймовірну витривалість і нещадне завершення. У п’ятому раунді Усик нокаутував Дюбуа, додавши до своїх титулів WBA, WBO і IBO пояс IBF, тим самим об’єднавши всі основні чемпіонські регалії і ставши першим українцем в історії, який домігся статусу абсолютного чемпіона в найпрестижнішому дивізіоні боксу.
Бій розпочався з повного домінування Усика, який, незважаючи на різницю у віці — йому 38 років, тоді як Дюбуа молодший на 11 років, демонстрував дивовижну швидкість, спритність і тактичну перевагу. Він контролював дистанцію, точними ударами розривав захист суперника і змушував Дюбуа діяти в обороні. Перші чотири раунди пройшли під знаком беззаперечної переваги українця, який впевнено набирав очки, залишаючись при цьому майже невразливим для контратак. До початку п’ятого раунду стало зрозуміло, що британець втрачає контроль над боєм, і Усик це негайно використав. Спочатку він відправив Дюбуа в нокдаун за допомогою комбінації ударів, а потім, скориставшись моментом, пробив фірмовий лівий хук, який остаточно повалив суперника. Рефері зупинив бій на 1 хвилині 52 секунді п’ятого раунду, не чекаючи завершення відліку — Дюбуа не зміг піднятися вчасно, і перемога була зафіксована достроково.
Це вже друга перемога Усика над Дюбуа. Їх перший бій відбувся у вересні 2023 року в Кракові, де українець також здобув перемогу нокаутом у дев’ятому раунді, хоча після бою виникла дискусія навколо забороненого удару нижче пояса з боку Дюбуа в п’ятому раунді. Багато експертів вважали, що британець повинен був отримати шанс на реванш в більш зрілому стані, особливо з огляду на заяви Леннокса Льюїса, останнього абсолютного чемпіона важкої ваги, який перед боєм зазначив, що Дюбуа став «чоловіком», а не тим «дитиною в спорті», яким був 18 місяців тому. Однак Усик показав, що навіть посилена версія Дюбуа не становить для нього непереборної загрози. Його майстерність, досвід і психологічна стійкість виявилися вирішальними факторами.
Перемога на «Уемблі» — це не просто чергова вражаюча сторінка в кар’єрі Усика, а й потужний символ. Підтримка української діаспори в Британії була колосальною: десятки тисяч прапорів України майорів над трибунами, а вихід Усика на ринг супроводжувався гучними криками «Слава Україні!». Для самого боксера цей бій мав особливе значення — він неодноразово підкреслював, що кожен його поєдинок — це данина батьківщині, людям, які стоять за ним, незважаючи на війну і випробування. Після перемоги, опустившись на коліна в центрі рингу, Усик подякував Богу, своїй команді, уболівальникам і організаторам вечора. «38 — це молодий хлопець, пам’ятайте про це. 38 — це тільки початок», — заявив він в емоційній промові на рингу, викликавши хвилю оплесків. Він також зізнався, що хоче відпочити: «Моя сім’я, моя дружина, мої діти — я хочу бути з ними. Хочу відпочити два-три місяці. А далі… подивимося».
Питання про наступного суперника залишається відкритим. Усик натякнув, що можливі кілька варіантів: повторний бій з Тайсоном Ф’юрі, з яким у нього вже є дві перемоги (за рішенням суддів), поєдинок з Ентоні Джошуа, який продовжує намагатися повернутися на вершину, або поєдинок з Дереком Чісорою, відомим своєю бойовою люттю. Також у списку потенційних опонентів може опинитися новозеландець Джозеф Паркер. Однак поки Усик не готовий робити вибір — він хоче провести час з родиною і відновитися після напруженого циклу підготовки і бою найвищого рівня.
Для Деніела Дюбуа поразка стала серйозним ударом, але він зберіг гідність. Наполягаючи на тому, щоб його повернули на ринг відразу після бою, він сказав: «Я повинен похвалити його за виступ. Я виклався на повну. Не применшуйте його заслуг. Я повернуся». Ці слова свідчать про характер боксера, який, незважаючи на невдачу, не збирається здаватися і буде працювати над помилками.
Перемога Усика знаменує собою важливий перелом в історії важкої ваги. Довгі роки цей дивізіон асоціювався з габаритами, силою і потужними нокаутами, але Усик довів, що перемогти можна завдяки інтелекту, швидкості і універсальності. Він — рідкісний приклад важковаговика, який рухається як середньоваговик, дихає як марафонець і мислить як шахіст. Його стиль перевертає стереотипи і надихає нове покоління боксерів по всьому світу.
Тепер, коли Усик об’єднав всі пояси, він стоїть самотньо на вершині. Жоден інший боксер у важкій вазі не може похвалитися таким рівнем домінування. Його ім’я вже вписано в історію поруч з легендами — Ленноксом Льюїсом, Мухаммедом Алі, Майком Тайсоном. Але, можливо, найголовніше — він став не просто чемпіоном, а символом стійкості, віри і національної гордості для мільйонів українців. Його шлях — це історія про те, як майстерність, праця і дух можуть подолати будь-які перешкоди. І, судячи з його слів, ця історія ще далека від завершення. Тому що для Олександра Усика 38 — дійсно тільки початок.
