В умовах тривалої війни мільйони українців залишаються без власних домівок, і ця проблема набуває загальнонаціонального масштабу. За словами народного депутата Максима Ткаченка, на сьогодні в Україні та за її межами налічується близько 2,5 мільйона родин переселенців, які гостро потребують компенсації за втрачене житло або надання нових квартир. Без вирішення цього фундаментального питання держава ризикує зіткнутися з тим, що мільйони громадян просто не зможуть або не захочуть повертатися додому після завершення активних бойових дій.
Масштаби житлової кризи вражають: загальна потреба у квадратних метрах, з урахуванням не лише внутрішньо переміщених осіб, а й учасників бойових дій та людей з інвалідністю, становить від 2 до 2,5 мільйона родин. Водночас державні можливості наразі є вкрай обмеженими. За наявними даними, Україна сьогодні готова забезпечити житлом лише близько 7 тисяч родин, що становить лише мізерну частку від реальних потреб. Внутрішньо переміщені особи в Україні — це близько 5 мільйонів людей, тоді як ще від 2 до 2,5 мільйона громадян були змушені виїхати за кордон, рятуючись від війни.
Народний депутат наголошує, що за сухими цифрами статистики стоять конкретні людські трагедії. Це не просто біженці, а люди, які втратили все, що мали: свої квартири та будинки у зруйнованих або окупованих містах, таких як Маріуполь, Луганськ, Горлівка, Покровськ та Бахмут. Максим Ткаченко переконаний, що для повернення цих громадян до України держава зобов’язана запровадити дієві механізми підтримки. Це може бути як видача житлових сертифікатів, так і пряме надання нового житла від держави, адже без гарантій власного даху над головою мотивувати людей до повернення буде практично неможливо.
