Американські сенатори внесли законопроект, спрямований на запобігання можливому захопленню Дональдом Трампом Гренландії. Цей двопартійний законопроект, названий «Законом про захист єдності НАТО», забороняє Міністерству оборони та Державному департаменту США використовувати бюджетні кошти для «блокування, окупації, анексії або будь-якого іншого встановлення контролю» над територією держави — члена НАТО, зокрема над самоуправною данською територією Гренландією. Ініціаторами документа стали демократка Жанна Шахін і республіканка Ліза Мурковскі, які висловили серйозну стурбованість неодноразовими заявами Трампа про те, що Гренландія має перейти під контроль США, навіть у разі застосування сили. «Цей двопартійний законопроект чітко показує, що гроші американських платників податків не можуть бути використані для дій, які можуть розколоти НАТО та порушити наші власні зобов’язання перед альянсом», — заявила Шахін. Мурковскі, одна з небагатьох республіканок, які відкрито критикують Трампа, наголосила, що НАТО, до складу якої входять 32 країни, є «найміцнішою лінією оборони» проти загроз миру та стабільності у світі, і підкреслила: «Сама думка про те, що Америка використає свої колосальні ресурси проти союзників, викликає глибоке занепокоєння і має бути категорично відхилена Конгресом на законодавчому рівні». Експертка з міжнародного права та правил ведення війни Джессіка Пік з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі висловила сподівання, що законопроект отримає широку підтримку у Конгресі, адже він має стримувати президента від односторонніх дій, які підривають довіру до США з боку союзників по НАТО. Водночас вона зауважила, що Трамп уже неодноразово ігнорував повноваження Конгресу, коли це відповідало його політичній стратегії. Заяви Трампа про необхідність контролю над Гренландією через її стратегічне значення в Арктиці, величезні запаси корисних копалин і вуглеводнів, а також побоювання, що Китай чи Росія можуть отримати там вплив, викликали тривогу серед європейських союзників і загрозу розколу НАТО — альянсу, заснованого на принципі колективної безпеки.
Сам Трамп заявив, що «з радістю уклав би угоду» з Данією, але додав: «Так чи інакше, Гренландія залишиться в нас». У відповідь прём’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен і прём’єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен різко відстоювали суверенітет Копенгагена, заявивши, що «якби зараз довелося обрати між США та Данією, ми обрали б Данію», і підкреслили свою приналежність до НАТО, Королівства Данія та ЄС. У середу міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен і його гренландська колега Вівіан Моцфельдт зустрінуться у Вашингтоні з держсекретарем США Марко Рубіо та віце-президентом Джей Ді Венсом для обговорення загострення ситуації. У п’ятницю до Данії прибуде двопартійна делегація американських законодавців на чолі з сенатором-демократом Крісом Кунсом і республіканцем Томом Тіллісом. Опитування серед гренландців показали, що переважна більшість з понад 57 тисяч мешканців категорично проти переходу території під контроль США: 85 відсотків висловилися проти, лише 6 відсотків підтримали таку ідею.
