У грудні 2025 року тропічні шторми та рекордні зливи призвели до масштабних повеней і зсувів у кількох країнах Південної та Південно-Східної Азії. Лише в Індонезії, Шрі-Ланці та Таїланді, за офіційними даними, загинуло понад 1250 людей, сотні досі вважаються зниклими без вісти.
Катастрофу спровокували два циклони — Сеньяр та Дитва — і тайфун Кото. Хоча за швидкістю вітру ці явища не вважалися надзвичайно потужними, вони принесли небувалу кількість опадів, що призвело до руйнівних повеней і масових зсувів у таких країнах, як Індонезія, Шрі-Ланка, Таїланд, Філіппіни, В’єтнам і Малайзія. У Шрі-Ланці понад 1,1 мільйона людей були змушені покинути свої домівки, а влада країни оголосила надзвичайний стан через «гуманітарну кризу історичних масштабів».
Кліматологи пояснюють, що головною причиною зростання інтенсивності таких явищ є зміна клімату. Потепління атмосфери та океанів дозволяє повітрю утримувати більше вологи, а тёпліші океанічні води підживлюють тропічні циклони, посилюючи їхню дощову активність. Як пояснює Роксі Меттью Колл, кліматолог з Індійського інституту тропічної метеорології, це призводить до більш інтенсивних і згубних зливів.
До цього додається природне кліматичне явище Ла-Нінья, під час якого східна частина Тихого океану охолоджується, а західна — навпаки, тёпліє. Це сприяє посиленню вітрів, які переносять більше вологи до Азії, що збільшує ймовірність сильних дощів і повеней у регіоні.
Однак лише глобальні кліматичні зміни не пояснюють усієї картини. У Індонезії зокрема ситуацію загострюють локальні фактори: масштабна вирубка лісів, незаконна зміна землепризначення та деградація ґрунтів. Через це земля втрачає здатність утримувати воду, і навіть звичайні зливи можуть швидко перетворитися на смертоносні потоки.
Експерти наголошують, що боротьба з наслідками подібних катастроф вимагає не лише міжнародної кліматичної солідарності, а й конкретних локальних заходів. Серед них — припинення незаконної вирубки лісів, відновлення природних екосистем, створення надійних систем раннього попередження та підготовки громад до надзвичайних ситуацій.
Президент Індонезії Прабово Субіанто під час візиту до найбільш постраждалих районів заявив, що країна повинна навчитися «боротися» з наслідками кліматичних змін. На його думку, регіональні органи повинні бути готові до нової реальності, в якій екстремальні погодні явища стають нормою.
Недавно Міжнародний суд ООН видав консультативне рішення, в якому зазначив, що держави зобов’язані вживати термінових заходів для протидії «екзистенційній загрозі» зміни клімату. Це рішення може стати основою для нових судових позовів проти великих викидників вуглецю. Наприклад, у листопаді 2025 року група філіппінців подала позов проти нафтового гіганта Shell у Великій Британії, вважаючи компанію частково відповідальною за зростання числа супер-тайфунів у їхній країні.
Експерти попереджають: подібні катастрофи більше не є винятком — вони стають новою реальністю. І єдиний спосіб зменшити їхні наслідки — це не лише активно скорочувати викиди парникових газів, але й інвестувати у відповідну інфраструктуру, адаптацію та захист уразливих громад.
