Партія «Громадянський договір» прем’єр-міністра Нікола Пашиняна здобула перемогу на парламентських виборах у Вірменії. За попередніми даними Центральної виборчої комісії, політсила набрала 49,81% голосів виборців. Друге місце посів альянс на чолі з головною опозиційною партією «Сильна Вірменія» з результатом 23,29%. Явка у три мільйонній країні склала понад 58% від загальної кількості громадян, які мають право голосу.
Ці вибори стали важливим іспитом для уряду щодо його здатності укласти мирну угоду з Азербайджаном, а також підтвердили курс на зближення із Заходом і відхід від традиційного союзника — Росії. Пашинян прагне отримати новий мандат на геополітичну переорієнтацію, дистанціюючись від Москви та рухаючись до вступу в Європейський Союз. Сам прем’єр назвав перемогу «історичною», яка забезпечить вічність і розвиток Вірменії, та пообіцяв продовжувати євроінтеграційний курс, водночас розвиваючи відносини з Росією.
Блок «Сильна Вірменія», що посів друге місце, очолює російсько-вірменський мільярдер Самвел Карапетян, який сколотив статок у Росії та нині перебуває під домашнім арештом за звинуваченням у закликах до повалення уряду, що він сам називає політично вмотивованим. Карапетян вже назвав вибори «ганебними», заявивши про репресії та арешти десятків співробітників свого передвиборчого штабу. Слідчий комітет Вірменії відкрив 59 кримінальних проваджень через можливі порушення на дільницях та затримав дев’ятьох осіб. До парламенту також пройшли «Вірменський альянс» експрезидента Роберта Кочаряна, який набрав 9,9%, та партія «Процвітаюча Вірменія» з результатом 4%. Остаточний розподіл депутатських мандатів ще має бути уточнено.
Попри перемогу, «Громадянський договір» не зміг здобути конституційні дві третини голосів у парламенті. Ця більшість необхідна Пашиняну для проведення конституційного референдуму, який є ключовою умовою для укладення мирної угоди з Азербайджаном, з яким Вірменія періодично конфліктує з кінця 1980-х років, та для нормалізації стосунків з Туреччиною, ключовим союзником Баку.
На міжнародній арені Пашинян фактично заморозив участь у очолюваному Росією блоці безпеки, одночасно поглиблюючи зв’язки з ЄС та Сполученими Штатами. Москва вкрай різко відреагувала на можливу втрату чергового союзника. У Кремлі традиційно висловили занепокоєння, згадуючи риторику Володимира Путіна, який ще минулого року заявляв, що спроби вступу до ЄС нібито стають початком конфліктів, проводячи паралелі з Україною. Водночас лідери Заходу вже привітали Пашиняна. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що демократична Вірменія неухильно зближується з Європою, а президент Франції Емманюель Макрон заявив, що результати виборів змінять динаміку розвитку країни у бік тісніших європейських зв’язків.
