Міністр закордонних справ Бангладеш Халілур Рахман обраний головою 81-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, перемігши у напруженій предвиборній боротьбі. Під час таємного голосування, що відбулося у вівторок, він отримав 99 голосів, що на вісім більше, ніж у його конкурента — посла Кіпру Андреаса Какуріса. Загалом було подано 190 бюлетенів, серед яких не виявлено жодного недійсного голосу чи таких, що утрималися. Таким чином, досвідчений дипломат очолить найбільш представницький дипломатичний орган світу в період зростаючого тиску на багатосторонню систему міжнародних відносин.
Відповідно до принципу ротації, головування в Генеральній Асамблеї почергово переходить між регіональними групами ООН, і 81-ша сесія дісталася Азійсько-Тихоокеанській групі. Халілур Рахман обійматиме цю посаду протягом року, а його каденція офіційно розпочнеться 8 вересня. Цей період збіжиться з одним із найважливіших процесів у календарі світової організації — виборами наступника Генерального секретаря Антоніу Гутерреша, повноваження якого спливають наприкінці цього року.
До призначення на посаду міністра закордонних справ Бангладеш у лютому поточного року Халілур Рахман обіймав посади радника з національної безпеки та верховного представника у справах рохинджа. Ці призначення відбулися після того, як Бангладеська націоналістична партія здобула перемогу на перших виборах в країні після студентського повстання 2024 року, яке призвело до відсторонення від влади багаторічної лідерки Шейх Хасіни. Як кадровий дипломат, він розпочав свою службу в дипломатичному корпусі Бангладеш ще 1979 року, а протягом своєї кар’єри також обіймав керівні посади в структурах ООН у Нью-Йорку та Женеві.
Приймаючи нову посаду перед дипломатами, зібраними в залі Генеральної Асамблеї, новобраний голова наголосив на критичному стані довіри до організації. Він зазначив, що ООН вступає у своє дев’яте десятиліття в час, коли довіра до неї зазнає випробувань на багатьох фронтах, а сукупність цих викликів підриває суспільну віру в здатність організації виконувати свої обіцянки. Чинна голова Генеральної Асамблеї, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, також підкреслила, що довіра до багатостороннього співробітництва перебуває під дедалі більшим тиском, досягнення консенсусу ускладнюється, а захист Статуту ООН перетворюється на щоденну необхідність, через що роль голови Генасамблеї вже давно перестала бути суто процедурною.
Сама Генеральна Асамблея залишається найбільш представницьким органом ООН, який об’єднує всі 193 держави-члени, кожна з яких має рівно один голос. Щорічне засідання у вересні в Нью-Йорку є унікальним форумом, де можуть виступати світові лідери всіх країн — як малих, так і великих. Хоча резолюції цього органу, як правило, не мають обов’язкової юридичної сили, він слугує головним майданчиком для міжнародного обговорення ключових питань: від глобальної безпеки до прав людини, відображаючи світову громадську думку. Крім того, Генеральна Асамблея ухвалює фундаментальні рішення для ООН, зокрема призначає Генерального секретаря за рекомендацією Ради Безпеки, обирає непостійних членів Ради Безпеки та затверджує бюджет організації.