Індія та п’ять скандинавських країн — Норвегія, Швеція, Фінляндія, Ісландія та Данія — проводять в Осло саміт на найвищому рівні, прагнучи зміцнити стратегічні та торговельні зв’язки. Зустріч між Індією та країнами Північної Європи, яка відбудеться у вівторок, стане третьою за ліком. Вона пройде всього через кілька місяців після того, як Індія та Європейський Союз підписали угоду про вільну торгівлю, і через рік після того, як Індія уклала угоду про торговельне та економічне партнерство з Ісландією, Ліхтенштейном, Норвегією та Швейцарією. Тривала війна Росії проти України, введені президентом США Дональдом Трампом мита на імпорт з усього світу та війна США та Ізраїлю проти Ірану вплинули на економіку та енергетичну безпеку Індії, і Нью-Делі намагається розширити свої відносини з багатьма іншими західними країнами. Перший саміт Індія-Північні країни відбувся в столиці Швеції Стокгольмі у 2018 році, а другий — у столиці Данії Копенгагені у 2022 році.
У саміті візьмуть участь прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, прем’єр-міністр Данії Метте Фредріксен, прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, прем’єр-міністр Ісландії Кристлоун Фростадоуттір та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. Присутність Моді на саміті також знаменує собою перший візит прем’єр-міністра Індії до Норвегії за 43 роки, з часів Індіри Ганді у 1983 році.
Торгівля, зміна клімату, енергетична безпека та геополітичні питання, особливо війна Росії проти України та економічні наслідки війни США та Ізраїлю проти Ірану, входять до числа ключових тем, які, як очікується, обговорять лідери на саміті. Згідно із заявою Міністерства закордонних справ Індії від 11 травня, саміт «надасть більш стратегічного виміру відносинам Індії з країнами Північної Європи, особливо в галузі технологій та інновацій, зеленого переходу та відновлюваної енергетики, сталого розвитку, „блакитної економіки“, оборони, космосу та Арктики». Очікується, що в ході переговорів обговорюватиметься експорт скандинавськими країнами до Індії екологічно чистих технологій, відновлюваної енергії та промислового обладнання, а також експорт індійських фармацевтичних препаратів, машинобудування та споживчих товарів, таких як текстиль, до країн Північної Європи.
Сукупний товарообіг Індії з країнами Північної Європи у 2024 році склав 19 мільярдів доларів. Кілька компаній з регіону, таких як фінська Nokia та шведські Volvo і IKEA, мають значну присутність в Індії. Крім того, індійські верфі будують судна, на частку яких припадає близько 11 відсотків портфеля замовлень Норвезької асоціації судновласників. Візит Моді також надасть імпульсу двостороннім торговельним та інвестиційним зв’язкам Індії з країнами Північної Європи, а також допоможе створити стійкі ланцюги поставок після укладення угоди про вільну торгівлю між Індією та ЄС та угоди про торгово-економічне партнерство між Індією та ЄАВТ.
Експерти зазначають, що Індія прагне використати унікальні можливості кожної зі скандинавських країн під час саміту, починаючи від досвіду Ісландії в галузі геотермальної енергетики, сильних сторін Норвегії в так званій «блакитній економіці» та судноплавстві і закінчуючи промисловими та оборонними інноваціями Швеції. Скандинавські країни — це дуже розвинений регіональний блок із п’яти невеликих держав із сукупним валовим внутрішнім продуктом близько 2 трильйонів доларів. Вони є світовими лідерами в таких областях, як цифрові інновації, сталий розвиток, «зелений» перехід, чиста енергетика, а також кліматичні та морські рішення, які тісно відповідають пріоритетам розвитку та стратегічним амбіціям Індії.
Індія не має сухопутного чи морського кордону з жодною арктичною країною. Тим не менш, вона бере участь у житті регіону з лютого 1920 року, коли підписала Договір про Шпіцберген. Відповідно до цього договору Норвегія має повний суверенітет над Шпіцбергеном і може надавати країнам, що підписали договір, доступ до рибальства, полювання, промислового видобутку корисних копалин, комерційної діяльності та володіння власністю, включаючи права на корисні копалини на Шпіцбергені. Індія отримала вигоду від договору, який надає їй доступ до проведення наукових досліджень у регіоні. У 2007 році Індія направила наукову експедицію для вивчення арктичного регіону, а у 2008 році створила дослідну станцію під назвою «Хімадрі». У 2014 році на субконтиненті також була розгорнута IndARC, перша в країні підводна стаціонарна обсерваторія. Вона закріплена у фіорді Конгс-фіорден на Шпіцбергені, Норвегія, на глибині близько 180-192 метрів і вивчає клімат арктичного регіону та те, як танення льодів у регіоні впливає на мусони Індії.
Окрім проведення наукових досліджень у регіоні, останніми роками Індія прагне розширити свою стратегічну та економічну присутність в Арктиці, багатій на природний газ, вуглеводні та мінерали. Згідно з повідомленнями місцевих ЗМІ, на саміті у вівторок Нью-Делі сподівається створити індійсько-скандинавський арктичний механізм, оскільки всі скандинавські країни є членами Арктичної ради. Арктична рада — це міжурядовий форум, створений у 1996 році для сприяння співробітництву, координації та взаємодії між арктичними державами, а також для захисту корінних громад і населення. У 2013 році Індії було надано статус спостерігача в Арктичній раді, що дозволило країні брати участь в обговоренні арктичної політики. У березні 2022 року субконтинент також опублікував власну арктичну політику, яка, згідно із заявою Міністерства наук про Землю, спрямована на зміцнення «наукових досліджень і співробітництва Індії, захисту клімату та довкілля, економічного та людського розвитку, транспорту та транспортної інфраструктури, управління та міжнародного співробітництва, а також нарощування національного потенціалу в Арктичному регіоні».
Хоча на саміті очікується обговорення війни Росії проти України, і скандинавські країни рішуче засудили дії Москви, незрозуміло, чи будуть скандинавські країни конкретно обговорювати нинішні відносини Індії з Росією. У відносинах Індії з Росією та скандинавськими країнами, для яких Росія становить основну загрозу, завжди існують певні розбіжності. Але обидві сторони активно працюють над врегулюванням цих розбіжностей, оскільки області зближення між Європою та Індією більш значні та переважають ці відмінності. Індія здавна підтримувала міцні стратегічні зв’язки з Росією, яка була основним постачальником її військової техніки під час холодної війни. За останні 35 років вона значно зміцнила зв’язки зі США та іншими західними країнами, не відмовляючись при цьому від відносин з Росією.
Перед самітом скандинавських країн прем’єр-міністр Моді 18 травня провів двосторонню зустріч з прем’єр-міністром Норвегії Стьоре, на якій лідери обговорили покращення економічних та торговельних зв’язків, а також підвищили рівень відносин до «зеленого стратегічного партнерства». Після переговорів Моді у своєму дописі в Х заявив, що торгівля має ключове значення для Індії та Норвегії, і додав, що запросив Норвегію «інвестувати в індійські ініціативи в галузі чистої енергетики». Перед поїздкою до Норвегії Моді відвідав Гетеборг у Швеції 17-18 травня. Виступаючи на круглому столі європейських керівників компаній, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив журналістам, що візит прем’єр-міністра Нарендри Моді до Швеції став важливою віхою у відносинах між Індією та Швецією, і відзначив, що обидві країни поділяють прагнення подвоїти двосторонню торгівлю та інвестиції протягом п’яти років.
У період з 15 по 17 травня Моді відвідав Нідерланди з метою зміцнення торговельних зв’язків, а також розширення співробітництва в галузі оборони та безпеки. Під час його візиту індійська компанія Tata Electronics уклала угоду з голландським технологічним гігантом ASML про будівництво великого заводу з виробництва напівпровідників у західній Індії. Після саміту країн Північної Європи Моді вирушить до Італії, де зустрічнеться з прем’єр-міністром Джорджею Мелоні в Римі.
