Президент США Дональд Трамп оголосив про введення нових високих мит проти 14 країн, що стало черговим кроком у його посиленій торговельній політиці. Загроза введення тарифів у розмірі від 25 до 40 відсотків з 1 серпня викликала широкий резонанс серед міжнародних партнерів та експертів. До списку країн, яких це стосується, увійшли ключові союзники США — Японія і Південна Корея, а також такі країни, як Малайзія, Казахстан, Лаос, М’янма, Таїланд, Камбоджа, Сербія, Бангладеш, Індонезія, Туніс, Південно-Африканська Республіка, Боснія і Герцеговина.
У майже ідентичних листах лідерам цих держав Трамп підкреслив, що США готові продовжувати економічні відносини, але тільки на умовах «більш збалансованої і справедливої торгівлі». Президент використовував великі літери для акценту на ключових фразах, підкреслюючи важливість відкриття ринків для американського експорту, усунення тарифних і нетарифних бар’єрів, а також збільшення локального виробництва. Він також заявив, що ці тарифи можуть бути скориговані — як у бік підвищення, так і зниження — залежно від характеру двосторонніх відносин.
Найбільші мита — 40% — торкнуться Лаосу і М’янми. Ставка в 25% буде застосовуватися до Японії, Південної Кореї, Малайзії, Казахстану і Тунісу. Для Камбоджі та Таїланду встановлено рівень у 36%, для Сербії та Бангладеш — 35%, для Південно-Африканської Республіки та Боснії і Герцеговини — 30%, а Індонезія зіткнеться з митною ставкою у 32%. Раніше всі ці країни платили базовий тариф у розмірі 10%.
Таке рішення президента США викликало негайну реакцію з боку урядів цих країн. Прем’єр-міністр Японії Сігеру Ісіба висловив жаль з приводу введення нових мит, але запевнив, що японська сторона продовжить переговори в надії досягти взаємовигідної угоди. Міністерство торгівлі, промисловості та енергетики Південної Кореї заявило про намір активізувати діалог із США до кінцевого терміну — 1 серпня, щоб мінімізувати невизначеність, пов’язану з тарифами. Аналогічні заяви пролунали і від інших країн, включаючи Малайзію, яка підкреслила прагнення до збалансованої, взаємовигідної та всеосяжної торговельної угоди.
Однак аналітики вказують на обмежені можливості країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону та інших регіонів діяти єдиним фронтом перед обличчям тиску з боку США. На думку Лоуренса Лоха, директора Центру управління та сталого розвитку при Школі бізнесу Національного університету Сінгапуру, відмінності в торговельних профілях і геополітичних інтересах роблять координацію між ними вкрай складною. Особливо складно очікувати єдності навіть у рамках таких організацій, як АСЕАН, через різноманітність економічних стратегій і політичних орієнтирів її членів. Таким чином, кожна країна, ймовірно, буде вести переговори індивідуально, що дає Трампу додаткову перевагу в переговорній позиції.
Лох також зазначив, що для більшості цих країн відмова від поступок виявиться більш болючою, ніж співпраця з США. Це особливо актуально для малих держав з меншою переговорною силою, які ризикують зазнати серйозних економічних збитків у разі реалізації погроз. Економіки багатьох з них сильно залежать від експорту, і втрата доступу до американського ринку може мати серйозні наслідки для їх внутрішньої стабільності.
Ринки відреагували на нові погрози Трампа стримано. Основні фондові індекси США — S&P 500 і Nasdaq Composite — знизилися приблизно на 0,8–0,9%, що свідчить про занепокоєння інвесторів з приводу можливих торгових потрясінь. Однак азіатські ринки, навпаки, показали помірне зростання: гонконгський Hang Seng зріс на 0,8%, південнокорейський KOSPI — на 1,4%, а японський Nikkei 225 — на 0,2%. Це може свідчити про те, що інвестори в Азії поки не сприймають ситуацію як критичну або очікують швидких компромісів.
За даними Білого дому, адміністрація Трампа вже знаходиться в просунутій стадії переговорів з декількома країнами. Міністр фінансів США Скотт Бессент натякнув на можливість укладення «декількох» угод протягом найближчих 48 годин, хоча конкретика залишається неясна. Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт повідомила, що президент направить ще кілька офіційних листів цього тижня і що адміністрація близька до оголошення про угоди з іншими країнами.
Експерт з Інституту стратегічних і міжнародних досліджень (ISIS) в Куала-Лумпурі Келвін Ченг припустив, що хоча багато країн будуть прагнути до скасування тарифів, деякі можуть почати розглядати їх як довгострокову реальність. За його словами, це може призвести до адаптаційних заходів, спрямованих на підготовку місцевих виробників до нових умов торгівлі. При цьому він підкреслив, що основні вимоги США — посилення правил походження та захист прав інтелектуальної власності — є законними і можуть стати частиною майбутніх угод.
Ще один експерт — доцент Школи державної політики Лі Куан Ю в Сінгапурі Едуардо Арарал — додав, що якщо ключові питання щодо автомобілів, сільського господарства, цифрової торгівлі та безпеки не будуть вирішені до встановленого терміну, тарифи, швидше за все, залишаться в силі. Це створить додатковий рівень невизначеності в міжнародній торгівлі, особливо з огляду на вже існуючі судові розгляди та політичну напруженість.
Таким чином, дії адміністрації Трампа демонструють подальший розвиток його протекціоністської торговельної політики, заснованої на принципі «торгівлі через тиск». Хоча окремі країни можуть спробувати домовитися про винятки або зниження ставок, більшість з них, ймовірно, зіткнеться з тривалим впливом підвищених тарифів. Це, в свою чергу, може призвести до перегляду торгових стратегій, посилення захисту вітчизняних ринків і перерозподілу глобальних ланцюжків поставок.
В умовах посилення торговельної війни, де США виступають головним ініціатором тиску, інші країни світу знаходяться в ситуації вибору: або піти на поступки, або прийняти економічні витрати. На тлі цього спостерігається зростання невизначеності, яка може вплинути не тільки на світову торгівлю, але і на глобальну економічну динаміку в цілому.
