Іран вимагає міжнародної відповідальності після авіаударів Ізраїлю і США: конфлікт, що забрав тисячі життів
В середині червня 2025 року стався один з найрезонансніших і найнебезпечніших епізодів в сучасній міжнародній політиці — Ізраїль завдав раптових і масштабних авіаударів по території Ірану, вразивши військові, ядерні та цивільні об’єкти. В результаті атак загинуло не менше 935 осіб, понад 5300 отримали поранення. Авіаудари були проведені за прямої участі США, що зробило цей інцидент не просто локальним зіткненням, а подією глобального значення, здатною змінити баланс сил на Близькому Сході і за його межами.
Згідно з повідомленнями іранського Міністерства охорони здоров’я, удари припали на стратегічно важливі об’єкти, включаючи ядерні центри в Натанзі, Фордо та Ісфахані, які раніше перебували під контролем Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) і відповідали умовам Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Крім цього, були пошкоджені цивільні об’єкти інфраструктури, включаючи електростанції, транспортні вузли та адміністративні будівлі, що викликало масові протести всередині країни і занепокоєння з боку міжнародного співтовариства.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що дії Ізраїлю і США є грубим порушенням міжнародного права, включаючи положення резолюції Ради Безпеки ООН №2231, прийнятої в 2015 році і легалізує мирний розвиток ядерної програми Ірану. «Атаки на наші мирні ядерні об’єкти є актом агресії, який ставить під загрозу всю систему міжнародних норм. Якщо ці держави не понесуть відповідальності, наслідки торкнуться всього регіону і вийдуть за його межі», — заявив він у своїй промові на саміті БРІКС в Ріо-де-Жанейро, звертаючись до лідерів країн Global South.
Країни БРІКС+, що об’єднують зусилля 11 держав, включаючи Росію, Китай, Індію, ПАР та інші, прийняли спільну заяву, яка засуджує авіаудари як порушення міжнародного права. Хоча в документі не були прямо названі Ізраїль і США, блок висловив серйозну стурбованість у зв’язку з навмисними атаками на цивільну інфраструктуру і мирні ядерні об’єкти. Це стало значною дипломатичною перемогою для Тегерана, якому раніше було складно отримати широку підтримку на міжнародній арені через складні відносини із західними країнами та низкою арабських держав.
За даними Єврейського університету в Єрусалимі, у відповідь на авіаудари Іран завдав ракетних і безпілотних атак по території Ізраїлю. В результаті загинули щонайменше 29 осіб, понад 3400 отримали поранення. Удари припали переважно на військові та стратегічні об’єкти, проте частина боєприпасів потрапила в житлові райони, що викликало хвилю критики і звинувачень у порушенні принципів міжнародного гуманітарного права.
Конфлікт досяг своєї кульмінації 24 червня 2025 року, коли за посередництва США було підписано угоду про припинення вогню. Сторони погодилися на деескалацію, хоча жодна з них не визнала себе переможеною. Підписання угоди дозволило тимчасово заморозити бойові дії, проте питання про повне відновлення довіри і вирішення корінних причин конфлікту залишається відкритим.
Ця криза стала переломним моментом не тільки для регіональної безпеки, але і для міжнародної системи в цілому. Вона показала, наскільки крихкою є система колективної безпеки, заснована на принципах ООН, і яку роль можуть відігравати нові формати міжнародного співробітництва, такі як БРІКС+. Також очевидною стає необхідність перегляду підходів до запобігання конфліктам, особливо тим, де задіяні ядерні об’єкти та потенційно небезпечна зброя.
Наслідки конфлікту вже зараз відчуваються в політичній, економічній та екологічній сферах. Експерти вказують на ризик радіаційного забруднення в районах навколо уражених ядерних об’єктів, що може вимагати міжнародного втручання і масштабних заходів щодо ліквідації наслідків. Крім того, напруженість в Перській затоці знову зросла, що може спровокувати нові інциденти за участю інших гравців, таких як Саудівська Аравія, Туреччина та ОАЕ.
На тлі всього цього Іран продовжує наполягати на необхідності міжнародного розслідування здійснених авіаударів, вимагаючи притягнути Ізраїль і США до юридичної відповідальності через міжнародні суди. Водночас Вашингтон і Тель-Авів заявили, що операція була вимушеним заходом самооборони в умовах загрози поширення ядерної зброї та посилення впливу Ірану в регіоні.
Таким чином, конфлікт між Іраном, з одного боку, та Ізраїлем і США — з іншого, став не просто військовим протистоянням, а й випробуванням для всієї системи міжнародних відносин. Він поставив перед світовою спільнотою гострі питання про допустимість використання сили, роль міжнародного права і майбутнє багатосторонньої дипломатії в умовах зростаючої поляризації світу.
