«Санкції проти правосуддя: як США тиснуть на Міжнародний кримінальний суд через розслідування злочинів Ізраїлю»

Судді Міжнародного кримінального суду (МКС) продовжують зберігати стійкість перед обличчям санкцій, введених США, які торкаються розслідувань щодо військових злочинів, вчинених ізраїльськими та американськими офіційними особами. Співробітники МКС розповіли про масштабні наслідки цих санкцій для їхнього повсякденного життя: судді та прокурори були відірвані від базових фінансових, технологічних та комерційних послуг. Банки, компанії-емітенти кредитних карток і технологічні гіганти, зокрема Amazon, припинили обслуговування дев’ятьох працівників суду в Гаазі, серед яких шість суддів і головний прокурор. Про це повідомило інформаційне агентство Associated Press у п’ятницю. Санкції, введёні указом президента США Дональда Трампа цього року, не лише блокують доступ до фінансових сервісів, але й обмежують можливість здійснювати онлайн-покупки, користуватися електронною поштою та забороняють в’їзд до США. Ці обмеження ставлять їх у один ряд із такими особами, як президент Росії Володимир Путін, хоча навіть йому, як повідомляється, дозволили відвідати американський штат Аляска для участі в саміті з Трампом у серпні. «Весь ваш світ обмежений», — сказала агентству AP канадська суддя Кімберлі Прост, яка потрапила під санкції. У лютому США розширили санкції проти МКС — постійного трибуналу з розгляду військових злочинів, до якого входять 125 держав-членів. Білий дім пояснив цей крок як реакцію на «незаконні та безпідставні дії, спрямовані проти Америки та нашого близького союзника Ізраїлю». Рішення було ухвалене після того, як МКС видал розпорядження про видання ордерів на арешт прём’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та його колишнього міністра оборони Йоава Ґалланта за «злочини проти людства та військові злочини», вчинёні під час війни в секторі Газа. Варто зазначити, що ні Ізраїль, ні США не є членами МКС. Прост, ім’я якої з’явилося у списку останніх санкцій у серпні, розповіла, що втратила доступ до кредитних карток, куплені нею електронні книги зникли з пристрою, а голосовий асистент Amazon Alexa припинив реагувати на її команди. «Справа у невизначеності. Це дрібні неприємності, але вони накопичуються», — додала вона. Суддю Прост внесли до санкційного списку за те, що вона проголосувала за дозвіл суду розслідувати підозри у військових злочинах та злочинах проти людства в Афганістані, у тому числі тих, які, ймовірно, скоїли американські військові та співробітники розвідки. «Я працювала у сфері кримінального правосуддя усе життя, а тепер опинилася в переліку осіб, причетних до тероризму та організованої злочинності», — сказала вона. Перуанська суддя Лус дель Кармен Ібаньєс Карранса, яка також потрапила під санкції, розповіла, що обмеження на поїздки до США стосуються не лише її самої, а й членів її родини, тому її дочки більше не можуть брати участь у конференціях на території США. Санкції передбачають серйозні штрафи та тюремне ув’язнення для компаній і фізичних осіб, які надають підсанкційним особам «фінансову, матеріальну чи технологічну підтримку», що змушує їх відмовлятися від обслуговування таких осіб. «Коли ваша картка не працює десь, ніколи не можна бути впевненим, чи це просто технічний збій, чи це санкції», — сказала заступниця прокурора Назхат Шаїд. Повідомляється, що санкції є лише однією з форм тиску на суд через його рішення видати ордери на арешт Нетаньяху та Ґалланта. У липні сайт Middle East Eye (MEE) повідомив, що головного прокурора МКС Каріма Хана попередили: його особисто та суд загалом «знищать», якщо ордери не будуть скасовані. Ця загроза, за даними видання, надійшла від Ніколаса Кауфмана — британо-ізраїльського адвоката, який працює у справі захисту в суді та має зв’язки з радником Нетаньяху. Хан заявив, що юридичний радник ізраїльського лідёра сказав йому, ніби він «уповноважений» зробити прокурору пропозицію, яка дозволить тому «спуститися з дерева». У серпні цього року MEE також повідомило, що у квітні минулого року тодішній міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон у приватному порядку попередив Хана про те, що Великобританія припинить фінансування МКС і вийде з нього, якщо суд видаст ордери на арешт ізраїльських лідерів. У травні 2024 року американський сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем також «погрожував» Хану санкціями, якщо той подасть клопотання про видачу таких ордерів. У травні офіс Хана оголосив, що він взяв відпустку до завершення розслідування ООН щодо звинувачень у сексуальних домаганнях, а його обов’язки тимчасово виконуватимуть два заступники. Його адвокати заявили, що він відкидає всі звинувачення у неналежній поведінці, а тимчасово відійшов від справ лише через надмірну увагу з боку ЗМІ.