Понад 20 країн, включаючи провідні держави Європи, Північної Америки та Азії, виступили з рішучим засудженням планів Ізраїлю щодо будівництва масштабного поселення на окупованому Західному березі річки Йордан, відомого як E1. У спільній заяві, оприлюдненій у четвер, 21 держава назвала ці плани порушенням міжнародного права і закликала Ізраїль негайно скасувати рішення, підкресливши, що реалізація проекту унеможливить майбутнє врегулювання конфлікту на основі створення двох держав — Ізраїлю і Палестинської держави. Серед країн, що підписали заяву, — Велика Британія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Австралія, Нідерланди, Швеція, Норвегія, Данія, Ірландія, Бельгія, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Люксембург, Португалія, Ісландія, Іспанія та Словенія. Це рідкісний випадок настільки широкої міжнародної солідарності щодо ізраїльської поселенської політики, що свідчить про глибоку стурбованість наслідками, які може спричинити реалізація проекту E1.
Поселення E1 розташоване на стратегічно важливій ділянці площею 12 квадратних кілометрів на схід від Єрусалима, в безпосередній близькості від Східного Єрусалима — території, яку палестинці розглядають як майбутню столицю своєї держави. Плановане будівництво 3400 нових будинків для ізраїльських поселенців не тільки розширить існуючу мережу поселень, але й фізично розірве зв’язок між Східним Єрусалимом і основною частиною Західного берега, створивши непереборний бар’єр для палестинської територіальної цілісності. Експерти з близькосхідного конфлікту відзначають, що реалізація E1 призведе до фактичного поділу палестинських територій на ізольовані анклави, що зробить створення життєздатної, суверенної і зв’язної палестинської держави практично неможливим. Міжнародне співтовариство неодноразово попереджало, що такі односторонні дії підривають довіру до мирного процесу і ставлять під загрозу саму концепцію дводержавного рішення, яка протягом десятиліть вважалася основою міжнародних зусиль з врегулювання конфлікту.
У своїй спільній заяві країни підкреслили, що поселення на окупованих територіях є порушенням четвертої Женевської конвенції, яка забороняє переміщення цивільного населення окупаційної держави на окуповану територію. Вони закликали Ізраїль поважати свої міжнародні зобов’язання і відмовитися від усіх кроків, які можуть зумовити остаточний статус територій, включаючи Єрусалим, до досягнення всеосяжної мирної угоди. «Ми засуджуємо це рішення і вимагаємо його негайного скасування найрішучішим чином», — йдеться в документі. Також наголошується, що подібні дії не тільки підривають перспективи миру, але й «ризикують підірвати безпеку, підживлювати подальше насильство і нестабільність, віддаляючи регіон все далі від справедливого і сталого врегулювання, при цьому не приносячи ніякої користі ізраїльському народу».
Реакція міжнародних організацій не змусила себе чекати. Європейська комісія і представники Європейського союзу знову підтвердили свою позицію, заявивши 14 серпня, що «односторонні дії, включаючи розширення поселень і насильство з боку поселенців, загострюють і без того напружену ситуацію на місцях і ще більше підривають будь-які можливості для миру». Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш також висловив глибоку стурбованість, зазначивши, що такі кроки суперечать міжнародному праву і підривають довіру до переговорного процесу. Палестинська адміністрація, очолювана Президентом Махмудом Аббасом, назвала плани з будівництва E1 «оголошенням війни палестинському народу» і закликала міжнародне співтовариство до більш рішучих дій, включаючи введення санкцій проти Ізраїлю.
Особливу тривогу викликає публічна риторика високопоставлених ізраїльських чиновників, які відкрито проголошують цілі, що виходять за рамки будівництва житла. Міністр фінансів Ізраїлю Бецалель Смотрич, відомий своїми ультраправими поглядами, заявив минулого тижня, що такі проекти, як E1, покликані «стерти Палестину з карти світу». «Ця реальність остаточно ховає ідею палестинської держави, тому що визнавати нічого і нікого», — заявив він, що було сприйнято як прямий виклик міжнародному праву і дипломатичним зусиллям щодо врегулювання конфлікту. Такі заяви посилюють побоювання, що ізраїльський уряд навмисно рухається до де-факто анексії значної частини Західного берега, незважаючи на міжнародні протести.
На тлі зростаючого тиску Ізраїль продовжує наполягати на своїх правах на територію, посилаючись на історичні, релігійні та стратегічні міркування. Влада стверджує, що поселення необхідні для забезпечення безпеки і що остаточний статус територій повинен визначатися в ході переговорів. Однак критики вказують, що саме односторонні дії, такі як будівництво поселень, роблять переговори неможливими, оскільки фактично вирішують результат суперечок про кордони, Єрусалим і майбутнє палестинського народу. Крім того, розширення поселень супроводжується зростанням насильства з боку ізраїльських поселенців проти палестинців, знесенням будинків, арештами і військовими операціями, що тільки посилює напруженість і цикл помсти.
Міжнародне визнання палестинської держави, незважаючи на відсутність суверенітету на землі, продовжує зростати: понад 140 країн — членів ООН вже визнали Палестину. Однак без контролю над територією, особливо над Східним Єрусалимом і сполучними коридорами, таке визнання залишається символічним. Проект E1, якщо він буде реалізований, стане потужним ударом по цих зусиллях, закріпивши ізраїльський контроль над ключовими ділянками і зробивши територіальну цілісність Палестинської держави фізично неможливою.
Таким чином, ситуація навколо E1 є не просто питанням будівництва будинків, а одним з найгостріших етапів у довгостроковому конфлікті між Ізраїлем і палестинцями. Він ставить під сумнів майбутнє дводержавного рішення, перевіряє рішучість міжнародного співтовариства захищати міжнародне право і піднімає фундаментальні питання про справедливість, безпеку і право народів на самовизначення. Без реальних кроків з боку світових держав, включаючи дипломатичний тиск, економічні заходи та підтримку міжнародних механізмів, існує серйозний ризик, що односторонні дії продовжать формувати реальність на місцях, залишаючи мир все більш недосяжною метою.
