Позиція Німеччини щодо подій у секторі Газа, як і багато міжнародних правозахисних організацій та експертів кваліфікують як геноцид, залишається однозначною: Берлін відкидає таку термінологію і продовжує підтримувати Ізраїль на політичному, дипломатичному та військовому рівнях. Новий канцлер Фрідріх Мерц, прийшовши до влади у травні 2025 року, здійснив свій пёрший офіційний візит до Ізраїлю саме в момент, коли міжнародна критика ізраїльських військових дій досягла нового піку. Цей візит відбувся лише за кілька днів після того, як уряд Німеччини скасував тримісячне обмеження на експорт зброї до Ізраїлю, яка, як визнавала сама Німеччина, може бути використана в секторі Газа. Мерц прямо заявив, що не вважає дії Ізраїлю в Газі геноцидом, і під час зустрічі з прём’єр-міністром Беньяміном Нетаньяху зосередився на питаннях двосторонніх відносин, можливого перемир’я та безпекових гарантій. Німеччина залишається другим за обсягом постачальником зброї до Ізраїлю після США і п’ятим за величиною торговельним партнёром, а також одним із найвірніших союзників Ізраїлю у світі.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у період з 2019 по 2023 рік США постачали 69% військової техніки до Ізраїлю, тоді як Німеччина — приблизно 30%. Разом ці дві країни забезпечують 99% усього імпорту зброї Ізраїлем. У 2023 році німецький уряд видав 308 ліцензій на експорт військової продукції до Ізраїлю на суму 326,5 млн євро (380 млн доларів США), що в десять разів перевищує показник 2022 року. З 2003 року Німеччина постачила Ізраїлю зброї на загальну суму 3,3 млрд євро (3,8 млрд доларів США), переважно у вигляді військово-морського спорядження: корветів Sa’ar 6, які використовувались під час нападів на Газу та підтримки морської блокади, а також підводних човнів класу «Дельфін», що складають основу підводного флоту ізраїльських ВМС. Крім того, з 2009 року ізраїльська армія використовує німецькі гранатомети «Матадор», ракети та двигуни для танків і іншої бронетехніки.
Одночасно 3 грудня 2025 року агентство Bloomberg повідомило, що Ізраїль передасть Німеччині систему дальньої протиракетної оборони Arrow 3. Ця угода, підписана понад два роки тому і оцінена більш ніж у 3,6 млрд євро (4,2 млрд доларів США), є найбільшою в історії Ізраїлю у сфері експорту військової продукції і передбачає постачання пускових систем, боєприпасів та радарів. Для Німеччини це є першим великим контрактом на закупівлю зброї після переоцінки оборонної стратегії, спровокованої російським вторгненням в Україну у 2022 році.
Рішення Мерца від 8 серпня 2025 року про тимчасове призупинення видачі ліцензій на експорт зброї до Ізраїлю сприймалося як істотний зсув у німецькій оборонній політиці, спричинений занепокоєнням зростаючою кількістю цивільних жертв у Газі. Нетаньягу різко відреагував, заявивши, що Німеччина «підбадьорює ХАМАС» і не підтримує «справедливу війну» Ізраїлю. Проте 24 листопада 2025 року обмеження були зняті з аргументацією, що ситуація в Газі «стабілізувалася» після угоди про перемир’я. Тим не менш, з моменту введення перемир’я ізраїльські війська вбили принаймні 360 палестинців і поранили 922, здійснивши 591 документоване порушення режиму припинення вогню, згідно з даними Управління зв’язків з громадськістю в Газі. Крім того, Ізраїль продовжує жорстко обмежувати гуманітарну допомогу, пропускаючи лише 20% від встановленого ліміту вантажівок.
Торгівля між Німеччиною та Ізраїлем є значною і охоплює сфери високих технологій, машинобудування, автомобілебудування та фармацевтики. У 2023 році Ізраїль експортував до Німеччини товарів на 2,64 млрд доларів, переважно у сфері електроніки та інновацій, тоді як Німеччина постачила Ізраїлю товарів на 5,5 млрд доларів. Німецькі компанії, такі як Siemens і Bayer, активно інвестують у ізраїльські стартапи, беруть участь у дослідженнях та розробках, що ще більше зміцнює двосторонні економічні зв’язки.
Після терактів 7 жовтня 2023 року тодішній канцлер Олаф Шольц став першим лідёром країни з G7, який відвідав Ізраїль, підкресливши його «право на самооборону». Однак ООН і міжнародні юристи наголошують, що Ізраїль, як окупаційна держава, не має права посилатися на це поняття щодо палестинців. Водночас німецька влада жорстко придушує будь-яку критику Ізраїлю всередині країни: протягом останніх двох років у Німеччині регулярно затримували учасників пропалестинських акцій, забороняли заходи та конференції на підтримку прав палестинців. Крім того, Німеччина відмовляється визнавати палестинську державу, на відміну від десяти європейських та західних країн, які це зробили у 2025 році.
На тлі цього в Німеччині активно відбуваються протести: за даними ACLED, з жовтня 2023 року у країні відбулося 801 демонстрація, пов’язана з ізраїльсько-палестинським конфліктом — 670 на підтримку Палестини і лише 131 — на підтримку Ізраїлю.
У міжнародних організаціях, зокрема в ООН, Німеччина дотримується обережної лінії голосування, часто утримуючись, щоб не ізольовувати Ізраїль, але при цьому підтримуючи резолюції, що відповідають принципу двох держав і міжнародному праву. З жовтня 2023 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила принаймні сім резолюцій щодо Гази та загальної ситуації в Палестині. Німеччина утрималася під час голосування за чотири з них і підтримала три.
Історичний контекст — зокрема Холокост і наступна репараційна угода 1952 року між ФРН та єврейською спільнотою — продовжує визначати «особливі відносини» між Німеччиною та Ізраїлем. Проте ця позиція все частіше стає предметом міжнародної критики, особливо на тлі звинувачень у співучастьі у військових злочинах через продаж зброї, яка використовується проти цивільного населення в Газі.
