Нігерія заявила, що направила військові літаки та наземні війська до Беніну, щоб «відтіснити змовників» та допомогти придушити спробу військового перевороту. Президент Нігерії Бола Тінубу підтвердив, що нігерійські збройні сили втрутилися на прохання уряду Беніну, який двічі звертався із запитом про допомогу, зокрема про «негайну авіаційну підтримку».
У заяві, опублікованій у неділю, 7 грудня 2025 року, зазначалося, що Тінубу наказав нігерійським винищувачам увійти в повітряний простір Беніну та «захопити контроль над ним, щоб допомогти відтіснити мятежників із національного телебачення та військового табору, де вони перегрупувалися». Пізніше до країни були направлені й сухопутні війська після того, як уряд Беніну звернувся із проханням допомогти у «захисті конституційних інституцій та стримуванні озброєних груп». Президент Тінубу висловив подяку своїм військам, заявивши, що вони допомогли «стабілізувати обстановку в сусідній країні».
Президент Беніну Патріс Талон також виступив у неділю на національному телебаченні, заявивши, що його вірні сили безпеки змогли придушити спробу перевороту. «Вірні сили витримали, відбили позиції та придушили останні осередки опору мятежників. Ця самоотверженість і мобілізація дозволили нам перемогти цих авантюристів і запобігти гіршому для нашої країни. Це зрадництво не залишиться безкарним», — сказав він. Талон також висловив співчуття жертвам подій та тим, кого мятежники затримали.
За даними урядового представника Вільфреда Леандра Хунгбеджі, станом на полудень неділі було заарештовано 14 осіб, зокрема діючі військовослужбовці, крім одного, який був у відставці. Наразі невідомо, чи серед затриманих опинився підполковник Паскаль Тігрі, який, за інформацією джерел, очолював переворот. Міністр закордонних справ Беніну Олушегун Аджаді Бакарі повідомив, що мятежникам вдалося лише на короткий час захопити державну телевізійну мерёжу.
Ситуація залишалася спокійною в Котону — комерційній столиці Беніну — попри те, що раніше в деяких районах міста були чутні постріли. Ця спроба перевороту стала несподіванкою для країни, де останній успішний переворот відбувся ще в 1972 році. У регіоні, навпаки, у останні роки спостерігається хвиля військових захоплень влади — у Нігері, Буркіна-Фасо, Малі, Гвінеї та Гвінеї-Бісау, де лише минулого місяця відбувся ще один переворот.
Регіональний блок Економічного співтовариства держав Західної Африки (ЕКОВАС) та Африканський союз рішуче засудили події в Беніні. У заяві ЕКОВАС оголосив про негайне розгортання резервних сил у Беніні, зокрема військ з Нігерії, Сьєрра-Леоне, Кот-д’Івуару та Гани. Ці сили мають допомогти уряду Беніну «зберегти конституційний порядок та територіальну цілісність країни».
Попит перевороту відбувся в час, коли Бенін готується до президентських виборів у квітні 2026 року, які мають завершити президентський термін Патріса Талона. У листопаді країна ухвалила нову конституцію, яка передбачає створення Сенату та збільшення президентського терміну з п’яти до семи років. Критики вважають ці реформи спробою правлячої коаліції зберегти владу, оскільки її кандидатом на пост президента є міністр економіки та фінансів Ромюальд Вадаґні.
Тим часом опозиційна Демократична партія, заснована попередником Талона Томасом Боні Яєю, зіткнулася з відмовою в реєстрації свого кандидата після рішення суду, який вважає, що підтримка кандидата з боку законодавців є недостатньою.
Експерти відзначають, що події в Беніні відбуваються на тлі загальної кризи демократичних інституцій у регіоні. З одного боку, президент Талон демонструє готовність піти у відставку після закінчення терміну, на відміну від багатьох інших африканських лідерів, які прагнуть продовжити свої повноваження. З іншого — виключення опозиційного кандидата викликає занепокоєння щодо справедливості майбутніх виборів та підриває довіру до демократичних процесів у країні.
