Президент Мадагаскару Андрі Радзуеліна розпустив уряд на тлі масових протестів, викликаних різким погіршенням умов життя в країні. Демонстрації, що почалися минулого тижня і тривали до понеділка, охопили столицю Антананаріву і були організовані переважно молоддю, обуреною постійними перебоями з подачею електроенергії та води. За даними Організації Об’єднаних Націй, в результаті заворушень загинули щонайменше 22 людини, понад 100 отримали поранення. Серед жертв — як учасники акцій протесту, так і випадкові перехожі, вбиті силами безпеки, а також люди, які загинули в ході грабежів і насильства, скоєного мародерами, не пов’язаними безпосередньо з демонстраціями. Влада Мадагаскару оскаржує ці цифри, називаючи їх заснованими на «чутках або дезінформації», проте масштаби насильства і руйнувань говорять самі за себе: по всій столиці з населенням 1,4 мільйона чоловік зафіксовані випадки розграбування супермаркетів, магазинів побутової техніки і банків, а також нападів на будинки політиків. У понеділок натовпи демонстрантів зібралися біля головного університету Антананаріву, несли плакати, співали національний гімн і спробували пройти маршем до центру міста. У відповідь поліція застосувала сльозогінний газ і гумові кулі, а влада посилила заходи безпеки, ввівши комендантську годину з вечора до світанку. У телезверненні в понеділок президент Радзуеліна визнав наявність суспільного невдоволення і приніс вибачення за помилки свого уряду. «Ми визнаємо і приносимо вибачення, якщо члени уряду не виконали покладені на них завдання», — заявив він в ефірі державного телеканалу Televiziona Malagasy. Він також пообіцяв підтримати підприємства, які постраждали від заворушень, і висловив готовність налагодити діалог з молоддю: «Я розумію гнів, смуток і труднощі, викликані перебоями з електроенергією та водопостачанням. Я почув заклик, відчув страждання, зрозумів, як це відбилося на повсякденному житті». Економічний контекст протестів глибокий: Мадагаскар, острівна держава біля південно-східного узбережжя Африки, залишається однією з найбідніших країн регіону.
За даними Світового банку, у 2022 році близько 75% з 30 мільйонів жителів країни жили за межею бідності. Багато протестувальників звинувачують владу в бездіяльності та нездатності поліпшити базові умови життя, незважаючи на обіцянки, дані після переобрання Радзуеліни в 2023 році. Експерти відзначають, що нинішня хвиля протестів є найсерйознішим викликом його президентству і наймасштабнішою хвилею народного невдоволення за останні роки. Рух значною мірою координувався через соціальні мережі, особливо через Facebook, що нагадує аналогічні акції в Кенії в 2023 році, коли масові демонстрації змусили уряд відмовитися від спірного податкового законопроекту. Організатори мадагаскарських протестів відкрито заявляють, що черпають натхнення в молодіжних рухах Непалу, Марокко та Кенії. Зокрема, демонстранти в Антананаріву розмахували прапором, вперше використаним в Непалі на початку цього місяця, де протести призвели до відставки прем’єр-міністра. Розпуск уряду став першим кроком влади до деескалації напруженості, проте поки що неясно, чи будуть наступні заходи здатні усунути корінні причини невдоволення — хронічну бідність, енергетичну кризу і відсутність перспектив для молодого покоління.
