У Лос-Анджелесі влада ввела комендантську годину на тлі тривалих протестів, спричинених жорсткою імміграційною політикою президента США Дональда Трампа. Це рішення було прийнято після кількох днів суспільного напруження, яке супроводжувалося масовими акціями, а також випадками мародерства та вандалізму. Протести, що почалися з мирних виступів, згодом набули більш хаотичного характеру, особливо у вечірній час.
Мер Лос-Анджелеса Карен Басс оголосила про введення комендантської години у центральній частині міста, пояснивши це необхідністю запобігти подальшим заворушенням. Відповідно до рішення влади, з 20:00 до 6:00 на території площею один квадратний милю заборонялося перебувати всім, окрім місцевих жителів, представників екстрених служб та журналістів. Метою обмежень стало припинення грабунків, підпалів та псування майна, які стали відбуватися окремими групами учасників протестів.
Протести вперше почалися у п’ятницю, коли громадськість почала активно реагувати на посилення операцій федеральних імміграційних служб, спрямованих проти нелегальної присутності мігрантів. Хоча більшість демонстрацій залишалася мирною, з кожним днем ситуація загострювалась. У ніч на понеділок правоохоронці повідомили про розграбування двадцяти трьох підприємств, а за кілька днів було затримано понад 500 осіб. Подібні акції відбулися й у інших великих містах США — Нью-Йорку, Чикаго, Атланті та Сан-Франциско.
На фоні зростання напруження президент Трамп вирішив посилити контроль над ситуацією, направивши у Лос-Анджелес 4000 військовослужбовців Національної гвардії та 700 морських піхотинців. За словами глави держави, це було необхідно для відновлення порядку, оскільки він порівнював події в Каліфорнії з «вторгненням іноземного ворога». Разом із тим місцеві органи влади, серед них мер Лос-Анджелеса та губернатор штату Гевін Ньюсом, заперечували потребу у військовому втручанні, стверджуючи, що вони в змозі самостійно контролювати ситуацію.
Губернатор Ньюсом жорстко засудив рішення Трампа, назвавши його «наглим зловживанням владою» та порівнюючи з поведінкою тирана, а не обраного лідера. Він наголосив, що така політика не лише не допомагає вирішити проблеми, але й травмує місцеві спільноти. Крім того, Ньюсом подав позов до федерального суду з вимогою заборонити використання регулярних військових сил для внутрішнього контролю, оскільки це є надзвичайно рідкісною практикою в американській історії та може мати серйозні правові наслідки.
Експерти зазначають, що законодавство США значно обмежує можливість використання армії всередині країни без оголошення мятежу або надзвичайного стану. Правники наголошують, що Трамп намагається використовувати поточну ситуацію як привід для розширення своїх повноважень, що може викликати юридичні суперечки на рівні уряду.
Тим часом багато хто з протестувальників, попри напруженість, закликає до мирного вирішення конфлікту. Вони вважають, що насильство лише дає додатковий привід для посилення репресій з боку федеральної влади. Серед протестувальників переважають люди, які вважають себе трудовими мігрантами, що прагнуть кращого життя, а не загрозою суспільству, як це малює адміністрація Трампа.
Сам президент продовжує наполягати на необхідності жорсткого контролю над кордонами, називаючи ситуацію в Каліфорнії частиною ширшої боротьби за національний суверенітет. Він звинувачує демократів у слабкості та нездатності захищати країну, водночас підкреслюючи, що «не допустить руйнування Америки».
Події в Лос-Анджелесі показали глибокий розкол між федеральним урядом і деякими штатами щодо питань міграції, безпеки та використання військової сили всередині країни. Цей конфлікт має не лише соціальні, а й політичні, юридичні та моральні виміри, що може довго впливати на внутрішню політику США.
