Дніпровські кладовища: 9 мільйонів на прибирання та «перепис» могил, а виконавець — знову той самий
Мерія Дніпра вирішила серйозно зайнятися благоустроєм міських кладовищ. Для цього було заплановано витратити понад 9 мільйонів гривень бюджетних коштів. Однак аналіз оприлюднених у системі Prozorro тендерів викликає не стільки надію на покращення ситуації, скільки занепокоєння щодо способу розподілу коштів. Як завжди, головними отримувачами бюджетних замовлень стали знайомі імена.
Прибирання за 6 мільйонів без торгів
Одне з найбільших замовлень — 6 млн грн на послуги з утримання територій кладовищ. Цікаво, що конкурс не проводили взагалі — замовлення було укладене прямою угодою. Виконавця обрали ще до публікації умов, навіть не даючи шансу іншим компаніям подати свої пропозиції.
Що передбачається? Збір сміття, перевезення, «супутні послуги». Ніяких конкретних робіт, ніякої чіткої методики — лише величезна сума, виділена без участі конкурентів.
Ще більше дивує те, що виконавець уже давно і регулярно отримує замовлення від мерії. У січні 2025 року ця ж компанія виграла понад 340 млн грн на прибирання вулиць через комунальне підприємство, яке підпорядковується тому ж департаменту, що й роздає тендери. Таким чином, система замкнена: замовник, виконавець і контролер — начебто різні структури, але всі вони працюють у одному напрямку.
Така практика не лише порушує принципи прозорості, але й створює монополію, коли одна фірма отримує всі великі замовлення, навіть якщо на ринку є інші кваліфіковані учасники. Це не розвиток місцевого бізнесу — це концентрація влади та коштів у руках окремих осіб.
Інвентаризація могил — ще 3,6 мільйона
Не менш питання викликає і другий проект — інвентаризація поховань на Сурсько-Литовському кладовищі. На ці роботи планується витратити 3,6 млн грн, і хоча тут були зареєстровані кілька учасників, переможцем став той, хто запропонував найвищу ціну. Дешевші пропозиції просто проігнорували, посилаючись на формальні причини.
Це типова ситуація для українських тендерів: формально конкурс проводиться, але реальна мета — не вибір найкращого виконавця, а підтвердження правомочності вже встановленого. Такий підхід перетворює тендери на справжню виставу, де роль гравців розставляє влада, а не ринок.
Інвентаризація могил, звісно, важлива — вона дозволяє мати точний облік поховань, уникати плутанини, вести базу даних, планувати місця. Але якщо таку роботу можна зробити за 2–2,5 млн, то чому мерія готова платити 3,6? Що саме включає ціна? Хто контролюватиме процес і результат?
На поверхні — два тендери, які на перший погляд мають соціальну значущість. Але якщо подивитися глибше, стає очевидним, що:
- Реальної конкуренції немає.
- Контрольних механізмів — теж.
- Всі ключові органи (замовник, виконавець, контрольна комісія) працюють у одному адміністративному полі.
- Податківці платять, але не отримують гарантії якості послуг.
Найбільше виграють ті, хто вже давно знає, як «правильно» оформити документи, зробити вигляд, що все законно, і отримати черговий мільйон. Прості громадяни — програють. Вони платять податки, але не бачать покращення стану кладовищ, якості прибирання чи ефективності використання бюджетних коштів.
Якщо тенденція триватиме, то неважко уявити, що через кілька років та сама компанія буде не тільки прибирати вулиці і кладовища, а й організовувати прибирання в космосі — і це буде найдешевшим варіантом. Бо інших виконавців просто не допустять.
Система, в якій тендери перетворюються на внутрішню гру влади, не дає шансу нормальним підприємцям. Вона демотивує бізнес, руйнує довіру до влади і веде до масового відчуження громадян від управління містом.
- 9 млн грн — це частина бюджету Дніпра, який формується з податків громадян.
- Замість ефективного використання коштів — чергові схеми з прикростями прозорості.
- Певна особа стає символом нової хвилі «тендерного олігархату» у Дніпрі.
- Реформа системи тендерів, зміна підходу до контролю та відкритість — це необхідні кроки для порятунку бюджету міста.
Без громадського тиску, прозорості й реального контролю ситуація не зміниться. А поки що ми спостерігаємо, як старі схеми набувають нового життя під гаслами «благоустрою» та «інвентаризації».
