В Ісландії виборці відхилили пропозицію про відновлення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу, що стало відчутним ударом по прагненню уряду до тісніших зв’язків із блоком із 27 країн. За даними національної телерадіокомпанії RUV, після підрахунку майже всіх голосів сторона, яка виступає проти, випереджала суперника з результатом 52,5% проти 47,5%. Офіційні результати поки що не оголошені, але очікується, що невраховані голоси з одного виборчого округу не вплинуть на загальний підсумок. Важливо зазначити, що на референдумі йшлося не про саме членство в ЄС, а лише про те, чи варто Ісландії відновити переговори, які були призупинені більш як десять років тому.
У 2009 році Ісландія подала заявку на вступ до ЄС після фінансової кризи, яка серйозно вдарила по її економіці, проте переговори були заморожені у 2013 році після приходу до влади євроскептичного уряду. Хоча технічно результати референдуму не мають обов’язкової сили, лівоцентристська коаліційна влада на чолі з прем’єр-міністром від Соціал-демократичної партії Криструн Фростадоуттір пообіцяла поважати волевиявлення громадян. Уряд стверджував, що відновлення переговорів могло б допомогти Ісландії протистояти зростаючому економічному та геополітичному тиску, зокрема напруженості в питаннях безпеки в Арктиці. Дискусія набула особливої актуальності після того, як уряд, обраний у 2024 році, переніс запланований референдум на більш ранній строк через інцидент, коли президент США Дональд Трамп помилково чотири рази згадав Ісландію, говорячи про свою політику щодо Гренландії. Фростадоуттір зазначила, що ця кампанія викликала важливу дискусію про місце Ісландії у світі та її ширше геополітичне становище, додавши, що уряд продовжить свою роботу незалежно від результату.
Суперники приєднання до ЄС зосередилися на захисті рибальських вод Ісландії та питаннях суверенітету, які неминуче виникнуть, якщо країна стане частиною блоку. Лідерка опозиції Ґудрун Гафстейнсдоуттір, яка агітувала за голос «проти», відкинула твердження про те, що Брюссель зможе вирішити економічні проблеми Ісландії, наголосивши, що це завдання ісландських політиків. Водночас прихильники євроінтеграції стверджували, що членство в ЄС могло б допомогти впоратися з високою інфляцією та відсотковими ставками: ставка центрального банку Ісландії становить вісім відсотків, тоді як у Європейського центрального банку вона дорівнює 2,25%. Деякі також розглядали прийняття євро як потенційне джерело економічної стабільності. Попри це, Ісландія вже має тісні економічні зв’язки з ЄС, входячи до Європейської економічної зони та Шенгенської зони вільного пересування, що забезпечує їй доступ до єдиного ринку без офіційного статусу члена організації.
Щодо подальших кроків, малоймовірно, що Ісландія відновить переговори про вступ до ЄС протягом терміну повноважень нинішнього уряду, який спливає у 2028 році. Очікується, що влада не лише поважатиме результат голосування «проти», а й передасть до парламенту питання про те, чи варто Ісландії офіційно відкликати свою заявку на членство в Європейському Союзі. На даний момент країна залишиться поза межами ЄС, продовжуючи підтримувати існуючі відносини з блоком у рамках Європейської економічної та Шенгенської зон, водночас покладаючись на своїх союзників по НАТО у питаннях оборони, оскільки Ісландія не має власних збройних сил.
