Майже кожна восьма людина у світі страждає від психічного розладу, а це означає, що понад мільярд людей по всій планеті стикаються з проблемами психічного здоров’я, причому ця тенденція невпинно зростає. Кожні 43 секунди хтось із них забирає власне життя, що підкреслює масштабність кризи, яка цього тижня стала однією з ключових тем 79-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в Женеві, де серед понад сімдесяти п’яти пунктів порядку денного обговорюються шляхи вирішення цієї проблеми. Психічні розлади — це стани, що впливають на емоції, мислення та поведінку людини, і Всесвітня організація охорони здоров’я разом із Діагностичним і статистичним посібником психічних розладів (DSM-5) поділяють їх на кілька основних груп. До них належать розлади настрою, такі як депресія та біполярний розлад, які часто спричиняють тривалі періоди смутку або різкі перепади емоційного стану, а також тривожні розлади, зокрема генералізований тривожний розлад, панічний розлад, соціальна тривожність та різноманітні фобії, що характеризуються постійним страхом або занепокоєнням. Окрему категорію становлять психотичні розлади на кшталт шизофренії, які супроводжуються маренням, спотвореним мисленням та галюцинаціями, тоді як травмоасоційовані стани, зокрема посттравматичний стресовий розлад, виникають у відповідь на стресові чи життєво небезпечні події. Крім того, до цієї групи входять розлади харчової поведінки, розлади особистості, обсесивно-компульсивний розлад, дисоціативні розлади та стани, пов’язані з вживанням психоактивних речовин.
Попри глобальний масштаб проблеми, сфера психічного здоров’я залишається хронічно недофінансованою: у середньому державні витрати на ці цілі становлять лише два відсотки від національних бюджетів охорони здоров’я. Згідно з Атласом психічного здоров’я ВООЗ за 2024 рік, який узагальнив дані з 75 країн, фінансування варіюється від 0,04 долара США на душу населення в країнах з низьким рівнем доходу до 0,34 долара в країнах із доходом нижче середнього та сягає 65,89 долара в державах з високим рівнем доходу. У 2019 році поширеність психічних розладів у регіонах ВООЗ розподілялася таким чином: 15,6 відсотка населення в Америці, 14,7 відсотка у Східному Середземномор’ї, 14,2 відсотка в Європі, 13,2 відсотка в Південно-Східній Азії, 11,7 відсотка в Західній частині Тихого океану та 10,9 відсотка в Африці. Найсильніше цей криз вразив молодь, причому під час пандемії COVID-19 захворюваність на психічні розлади, особливо тривожність та депресію, різко зросла по всьому світу. За даними Інституту показників здоров’я та оцінки (IHME) у рамках звіту про глобальне навантаження хворобами, депресивні розлади вражають 694,6 осіб на 100 тисяч населення, тривожні — 686,5 осіб, шизофренія реєструється з показником 210,2 випадку, біполярний розлад — 94,6 особи, а розлади харчової поведінки — 47,5 особи на ту саму кількість населення. Психічні розлади є провідною причиною інвалідності у світі, становлячи приблизно один рік із кожних шести років життя з обмеженнями здоров’я, і посідають друге місце серед причин тривалої інвалідності.
Щорічно у світі фіксується близько 740 тисяч випадків самогубств, що означає одну втрату життя кожні 43 секунди, і цей показник посідає сімнадцяте місце серед основних причин смерті у всіх вікових групах, однак серед молоді він різко зростає: самогубство є третьою провідною причиною смерті серед людей віком від 15 до 29 років і другою — серед жінок цієї ж вікової категорії. У 2021 році рівень самогубств серед чоловіків у чотири рази перевищував показник серед жінок, становлячи 12,8 випадку на 100 тисяч населення проти 5,4 серед жінок, а в уразливих групах, які стикаються з дискримінацією, зокрема серед біженців, корінних народів та представників ЛГБТК+ спільноти, ці показники є ще вищими. Найпоширенішим психічним захворюванням у світі залишається тривожний розлад, від якого страждають близько 359 мільйонів людей, причому з 1990 року ця цифра зросла більш ніж на 50 відсотків. Жінки частіше за чоловіків стикаються з тривожними станами, а серед підлітків віком від 15 до 19 років цей розлад діагностують у 7,6 відсотків випадків, проте лікування отримує лише кожен четвертий пацієнт. Тривожні розлади також значно підвищують ризик розвитку депресії або залежності від психоактивних речовин, а найвищі показники поширеності фіксуються в Португалії (13,3 відсотка населення), Бразилії (12,4 відсотка) та Ірані (12,3 відсотка).
Депресивні розлади вражають близько п’яти відсотків населення планети, що становить приблизно 332 мільйони людей, і за даними ВООЗ, депресія є найвагомішим фактором інвалідності у світі з погляду кількості років, прожитих з обмеженнями здоров’я. Жінки частіше за чоловіків страждають від депресії, що частково зумовлено впливом насильства, травм та гормональних факторів, а серед вагітних жінок і молодих матерів цей розлад спостерігається у більш ніж десяти відсотків випадків. Дослідження показують, що у жінок психічні проблеми частіше проявляються внутрішньо, у формі депресії, тривожності та розладів харчової поведінки, тоді як у чоловіків вони набувають зовнішнього вираження через зловживання психоактивними речовинами або антисоціальні розлади особистості. Найвищий рівень депресивних розладів за даними ВООЗ та IHME спостерігається в Сирії, де від них страждає вісім відсотків населення, за нею йдуть Велика Британія (6,8 відсотка) та Нідерланди (6,2 відсотка). Важливо зазначити, що нелікована депресія може призвести до самогубства, що ще раз підкреслює необхідність системного підходу до фінансування, діагностики та доступності психіатричної допомоги для мільярдів людей по всьому світу.
