Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерріш заявив, що населення Сектора Гази переживає, ймовірно, найжорстокішу фазу тривалого конфлікту, який вже призвів до масштабних руйнувань, людських жертв і гуманітарної катастрофи. За словами Гутерріша, продовження військової кампанії Ізраїлю та довготривала блокада території поставили майже усе населення — понад 2,3 мільйона людей — на межу голоду, а доступ до гуманітарної допомоги залишається надзвичайно обмеженим.
У своєму останньому зверненні Гутерріш наголосив, що протягом майже 80 днів Ізраїль фактично заблокував ввезення необхідної міжнародної допомоги в Сектор Гази, що призвело до екстремальної нестачі їжі, води, медичного обладнання та палива. Хоча на цьому тижні було частково пом’якшено обмеження, і через контрольно-пропускний пункт Карем Абу Салем (Керем Шалом) увійшло приблизно 300 грузовиків з допомогою, Гутерріш назвав цей обсяг «чайною ложкою» порівняно з тим, що потрібно. За його словами, до початку військової операції в жовтні 2023 року в Газу щодня в’їжджало понад 500 грузовиків з продуктами харчування, паливом та іншими необхідними товарами.
Більше того, лише третина отриманих зараз поставок досягає складів всередині анклаву через безлад, руйнування інфраструктури та суворі безпекові обмеження. Вісімдесят відсотків території Гази або перебувають під евакуаційними наказами, або оголошені зоною бойових дій, що значно ускладнює переміщення мирного населення та доставку гуманітарної допомоги.
«Без швидкого, надійного, безпечного та сталого доступу до допомоги загине ще більше людей, а тривалі наслідки для всього населення будуть серйозними», – попередив Гутерріш під час прес-брифінгу в Нью-Йорку. Він зазначив, що рівень смертності та руйнувань, досягнутий у ході ізраїльської кампанії, є жахливим, а умови для роботи гуманітарних організацій залишаються небезпечними та непередбачуваними.
Палестинці в Газі щодня стикаються з проблемами отримання їжі та питної води. Як повідомляє кореспондент Al Jazeera Хані Махмуд, жителі міста Газа годинами чергують перед рештками діючих місцевих їдалень, які можуть запропонувати лише мізерну кількість їжі. За його словами, обсяги допомоги, отримані за останні дні, не вирішують глибокого гуманітарного кризису, спричиненого місяцями бомбардувань і руйнувань.
За даними на 5 квітня 2024 року, в результаті ізраїльських авіаударів і наземної операції в Секторі Гази загинуло принаймні 53 822 особи, а понад 122 382 отримали поранення. Більшість жертв – жінки та діти. Ці цифри продовжують зростати, і ситуація ускладнюється через відсутність можливостей для евакуації поранених, нестачу ліків і руйнування лікарень, клінік і інших об’єктів охорони здоров’я.
Між тим, США разом з Ізраїлем планують запустити новий механізм доставки гуманітарної допомоги, який очолить недавно створений Фонд гуманітарної допомоги в Газі (GHF). За задумом, приватні підрядники мають супроводжувати поставки в спеціальні безпечні центри, де розподілом займуться цивільні команди. Однак ООН офіційно відмовилася брати участь у цій ініціативі, пояснивши, що така схема не відповідає основним гуманітарним принципам: гуманності, беспристрастності, незалежності та нейтралітету.
Гутерріш наголосив, що ООН вже має готову інфраструктуру для ефективного реагування на кризу. Зокрема, 160 000 поддонів допомоги, чого достатньо, щоб завантажити майже 9 000 вантажівок, уже очікують на відправлення. Проте політичні, військові та логістичні бар’єри продовжують затримувати їх доставку до населення.
«Це мій заклик до рятункової допомоги для страждання народу Гази: давайте зробимо це правильно. І давайте зробимо це негайно», – звернувся Генеральний секретар ООН до міжнародного співтовариства.
Ситуація в Секторі Гази залишається однією з найбільш гострих гуманітарних катастроф нашого часу. Відсутність ефективного міжнародного тиску на сторінки конфлікту, відсутність справедливого механізму контролю за виконанням норм міжнародного права та обмеження доступу до допомоги ставлять під загрозу життя сотень тисяч цивільних осіб. ООН неодноразово закликала до негайного припинення вогню, забезпечення безперешкодного ввезення гуманітарної допомоги та захисту мирного населення, але реальна зміна ситуації все ще відкладається.
Тим часом у регіоні зростає ризик масового голоду, поширення інфекційних хвороб, повної колапсу системи охорони здоров’я та соціальної інфраструктури. Подальше загострення ситуації може мати не тільки регіональні, а й глобальні наслідки, що вже тепер проявляється у зростанні напруженості міжнародних відносин та поляризації світового співтовариства.
