Битва мільярдерів за скульптуру Джакометті: таємниці арт-ринку виявлені на світло дня
У світі високого мистецтва рідко трапляються публічні конфлікти, особливо коли йдеться про мільярдерих колекціонерів. Зазвичай їхні угоди і суперечки лишаються за закритими дверима галерей, приватних аукціонах та елітних салонах. Однак останній спор Девіда Геффена — легендарного американського продюсера, засновника лейблу Geffen Records і одного з найвпливовіших осіб у світі мистецтва — і Джастина Сана — молодого китайського крипто-мільярдера, засновника платформи Tron, — вийшов далеко за межі приватних стін.
Справа стосується скульптури «Le Nez» («Ніс») швейцарського митця Альберто Джакометті, яка коштує десятки мільйонів доларів. Це бронзова композиція середини XX століття, що зображає голову, підвішену в металевій клітці, з довгим витягнутим носом. Вона стала предметом запеклої битви між двома потужними фігурами, кожна з яких заявляє про свої права власності. І хоча процес триває у федеральному суді Нью-Йорка, деталі справи розкривають не лише особисті домагання сторін, але й ширші проблеми, що характерні для світового арт-ринку.
Як все почалося
У 2021 році Джастин Сан, який вже давно відомий своїми провокативними покупками на арт-ринку, придбав «Le Nez» за рекордні $78,4 млн на аукціоні Christie’s у Нью-Йорку. Це була одна з найдорожчих покупок у його колекції, яка включає як класичні, так і ексцентричні роботи. Проте вже через два роки стало відомо, що скульптура перейшла до Девіда Геффена, який придбав її в обмін на $10,5 млн та дві невідомі картини.
Саме цей момент став початком суперечки. У січні 2024 року Сан подав позов до суду, стверджуючи, що його особистий радник з питань мистецтва без дозволу продав скульптуру Геффену. За словами Сан, агент не лише порушив угоду, а й сфабрикував документи, вигадавши нібито китайського юриста, який нібито представляв інтереси Сан при оформленні операції.
Геффен, у свою чергу, відповів контрпозовом, називаючи історію Сана «вигадкою». За його версією, Сан просто передумав після того, як намагався продати отримані в обмін картини, але не зміг знайти покупців, готових заплатити очікувану суму. Також він звинуватив Сан у спробах приховати докази, видаливши текстові повідомлення та інші сліди комунікації.
Хто такий радник?
Однією з ключових фігур у цій історії є загадковий агент, який, за словами Сан, керував угодою. Цей радник довгий час працював з ним, допомагаючи формувати його арт-колекцію, і навіть раніше говорив про те, що консультував його щодо покупки робіт Джакометті. Сан стверджує, що агент діяв самостійно і без дозволу.
Однак Геффен наполягає, що він вважав угоду легітимною, спираючись на документи та обіцяний супровід. Юристи зазначають, що ключовим фактором у справі буде питання добросовісності Геффена: якщо він діяв на основі правдоподібних даних і не міг знати про порушення, то може залишити собі скульптуру.
За словами адвоката Сана Вільяма Чаррона, радник знаходиться під вартою в Китаї з лютого 2024 року, причому, нібито, через визнання себе винним у мошенництві та крадіжці. Однак ця інформація поки не підтверджена незалежними джерелами, що додає ситуації ще більше туману.
Арт-ринок: секрети, довіра і ризики
Експерти зазначають, що подібні історії — не рідкість у світі мистецтва, хоча рідко доходять до суду. Ринок мистецтва відомий своєю надзвичайною секретністю, де угоди часто укладаються на основі рукостискання, а імена покупців і продавців тримаються в строгому режимі. Агенти, радники і посередники мають величезну владу, а їхні дії іноді виходять за межі контролю.
«Я працюю в арт-галузі понад тридцять років і бачив безліч сумнівних угод. Це бізнес, що відрізняється від усіх інших», — каже Джошуа Кауфман, юрист з питань мистецтва з Вашингтона.
Дійсно, умови, в яких здійснюються угоди, часто не регулюються стандартними механізмами, що створює простір для помилок, недорозумінь і навіть зловживань. Право власності, автентичність, легітимність документів — все це може стати підставою для тривалих і складних процесів.
Публічна історія в закритому світі
Особливість цієї історії — її публічність. У більшості випадків такі суперечки вирішуються за закритими дверима, або ж переходять у форму приватних домовленостей. Участь же двох настільки відомих персон, кожна з яких має чимало полеміки навколо себе, зробила цю справу не просто юридичною, а й медійною подією.
Для Сан це чергова хвиля публічного інтересу. Він вже здобув славу сміливого колекціонера, коли придбав за $6,2 млн концептуальну роботу Моріса Бенінга — банан, приклеєний до стіни. Крім того, проти нього в минулому році виступала Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC), звинувачуючи його і Tron у маніпуляціях з криптовалютою. Також він потрапив у скандал через покупку криптотокенів, пов’язаних з Дональдом Трампом, що сприймалося як спроба вплинути на політику.
Для Геффена, однієї з найвпливовіших постатей у світі мистецтва, це справа стає випробуванням його репутації. Сан прямо ставить під сумнів не лише право Геффена на володіння скульптурою, а й його статус досвідченого та впливового колекціонера.
Як це закінчиться?
Юристи прогнозують, що справа може мати два сценарії. Перший — сторони досягнуть позасудового урегулювання, щоб уникнути подальшого оглашенні деталей, які можуть завдати шкоди їхнім іміджам. Це типово для таких випадків, особливо в світі високого мистецтва, де важливість репутації іноді перевищує вартість самого твору.
Другий сценарій — справа дійде до суду, і суспільство отримає рідкісний доступ до внутрішніх механізмів арт-ринку: як укладаються угоди, хто ким керує, наскільки реальною є перевірка автентичності і прав власності. Такий розвиток може стимулювати дискусії щодо регулювання арт-ринку, що досі залишається майже повністю саморегульованою галуззю.
Секретність як інструмент
Одне з найцікавіших питань — це те, чому картини, що входили до угоди, досі залишаються анонімними. Експерти вважають, що це зроблено спеціально, щоб уникнути пошкодження їхньої вартості через асоціацію зі скандалом. У світі мистецтва ім’я продавця або покупця може суттєво впливати на цінність твору, тож ідентифікація картин могла б мати непередбачувані наслідки.
Конфлікт між Геффеном і Саном — це не просто битва за дорогоцінну скульптуру. Це показник стану сучасного арт-ринку, де роль довіри іноді перевищує значення офіційних документів, де агенти можуть мати більше влади, ніж власники, а справжню вартість твору встановлює не стільки його художня цінність, скільки історія, що оточує його.
Ця історія дає унікальний погляд на закритий, таємничий світ, де гроші, мистецтво, політика і людські амбіції перетинаються в непередбачуваний спосіб. Що б не трапилося далі — угоду буде узгоджено, суд винесе вердикт або нова подія витіснить цю з заголовків — один факт уже очевидний: арт-ринок залишається одним із найбільш інтригуючих, а разом з тим і найнебезпечніших місць для капіталу.
