Зміна клімату як ключовий фактор зростання лісових пожеж на Піренейському півострові: масштаби, причини та наслідки 2025 року
У 2025 році Піренейський півострів став центром однієї з найруйнівніших кампаній лісових пожеж в сучасній історії Європи. Португалія та Іспанія, об’єднані спільними кліматичними, екологічними та соціально-економічними викликами, зазнали колосальних втрат — на їхню частку припадає близько двох третин від загального обсягу в мільйон гектарів земель, знищених вогнем на території Європи. Це — найгірший показник з 2006 року, коли Європейська система інформації про лісові пожежі «Коперник» почала систематично фіксувати дані про масштаби вигоряння. При розгляді цього катастрофічного явища варто не просто стихія, а глобальний процес — зміна клімату, яка циклічно трансформує умови, сприяє поширенню лісових пожеж.
Нове дослідження, проведене міжнародною науковою спільнотою Всесвітньої мережі атрибуції погоди (World Weather Attribution, WWA), підтвердило прямий зв’язок між антропогенними змінами клімату і різкими режимами пожежонебезпеки в країнах. Вчені встановили, що екстремально спекотна і суха погода, характерна для літа 2025 року, тепер виникає в 40 разів частіше в порівнянні з доіндустріальною епохою. Це означає, що те, що ще кілька перетворень країни тому було рідкісним і своєрідним метеорологічним явищем, сьогодні стає новою нормою — нормою, в лісі якої загоряються швидше, вогонь поширюється стрімкіше, гасіння стає майже неможливим навіть при максимальних зусиллях надзвичайних служб.
В Іспанії площа вигорілих лісів і сільгоспугідь перевищила 380 000 гектарів — це майже в чотири рази більше середньорічного показника за останні 30 років. Для Португалії цифра також шокує: 280 000 гектарів знищено вогнем, що в 2,3 рази перевищує середній показник з 1980 року. При визначенні цієї території враховується частина площі Піренейського півострова — більше одного відсотка на його території було пов’язано з вогнем. У деяких регіонах, особливо в північній і центральній частинах Португалії, а також в екосистемах Месети і Андалусії в Іспанії, пожежі досягли безпрецедентної швидкості, знищуючи не тільки ліси, а й цілі села, інфраструктуру і сільськогосподарські угіддя.
Хвиля пожеж була спровокована рекордною спекою, яка охопила весь регіон у липні та серпні. Температури в більшості районів Іспанії та регіонах стабільно перевищували 40 градусів за Цельсієм, а в окремих пунктах фіксувалися значення до 46 °C. Державне метеорологічне агентство Іспанії (AEMET) назвало теплову енергію «найінтенсивнішою за всю історію спостережень», зазначивши, що вона відрізнялася не тільки постійними температурами, але і їх тривалістю, а також низькою вологістю повітря і відсутністю погодних явищ. Такі умови перетворили рослинність на сухе паливо, готове миттєво спалахнути від найменшої іскри — чи то удар блискавки, чи то іскра, що вилетіла з трактора, чи то кинутий недопалок.
Наслідки цієї хвилі тепла виявилися катастрофічними не тільки для екосистеми, але і для здоров’я людини. За даними Інституту охорони здоров’я Карлоса III, в Іспанії тільки за 16 днів від хвиль спеки загинуло понад 1100 осіб. Серед жертв — в основному люди похилого віку та люди з хронічними захворюваннями, які найбільш вразливі перед екстремальними умовами. У Португалії також було зафіксовано десять летальних випадків, пов’язаних з перегрівом і дотриманням стану здоров’я.
На тлі кліматичних аномалій лісові пожежі стали не просто причиною бідності, а складним поєднанням цих природних явищ і факторів. Дослідники WWA особливо відзначили, що депопуляція атмосферних явищ і старіння населення в сучасних країнах призвели до системного ослаблення управління ландшафтами. Багато лісових ділянок, які раніше використовувалися для випасу худоби, збору врожаю або сільського господарства, стали занедбаними. В результаті — накопичення сухої рослинної маси, створення густого підліску і створення умов, за яких вогонь може поширюватися з величезною швидкістю і силою. Це явище, відоме як «лісова асиміляція» або «заростання», робить ландшафти особливо вразливими для пожеж.
Крім того, у доповіді зазначається, що багато лісів на Піренейському півострові складаються з однорідних насаджень, зокрема евкаліпту та сосни, які самі по собі є високогорючими породами. Ці культури були масово посаджені в минулому столітті для целюлозно-паперової промисловості, але сьогодні вони стали «паливом» для пожеж. Відсутність біорізноманіття і виникнення бар’єрів між ділянками лісу дозволяє вогню безперешкодно переміщатися на десятки кілометрів, особливо при сильних вітрах.
Екологічні наслідки пожеж 2025 року виявилися катастрофічними. Вогонь охопив кілька охоронюваних територій, включаючи парки і заповідники, такі як парк Пірінес в Іспанії і національний парк Пантанал в Португалії. За даними вчених, під загрозою існування 395 видів, включаючи тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, таких як іберійська рись, берберська коза і різні види рептилій і птахів. Знищення середовища проживання, ерозія ґрунту і забруднення водойм продуктами горіння можуть мати довгострокові наслідки для біорізноманіття регіону, які будуть відчуватися змінами.
Пожежі також призвели до катастрофічного впливу на навколишнє середовище. Сільське господарство, виноробство, тваринництво і туризм — ключові галузі регіону — зазнали серйозних наслідків. Багато фермерів втратили урожай, худобу і обладнання. У прибережних районах, де туризм є економікою, закриття пляжів, заміна бронювань і евакуація призвели до багатомільйонних втрат туристів. Влада Португалії та Іспанії отримала значні кошти для відновлення трудової діяльності, підтримки постраждалих і реабілітації екосистеми.
Важливо відзначити, що Піренейський півострів — єдиний регіон Європи, який постраждав від лісових пожеж у 2025 році. Сильні загоряння були зафіксовані в Південній Франції, на Сицилії та в Калабрії в Італії, на грецьких островах, в Албанії та в південно-західній Туреччині. Це свідчить про те, що все Середземномор’я стає все більш вразливим до екстремальних погодних умов, змін з кліматичними змінами. Прогнози кліматологів вказують на те, що до кінця століття середня температура в цій зоні може підвищитися на 3–4 °C, а кількість днів з пожежонебезпечними умовами — збільшитися на 30–50%.
Міжнародна наукова спільнота, включаючи експертів ВВА, попереджає: якщо не будуть вжиті термінові заходи щодо пом’якшення зміни клімату та адаптації до її наслідків, подібні катастрофи будуть відбуватися все частіше, стаючи більш масштабними і важкоконтрольованими. «У міру продовження потепління більш екстремальні та супутні пожежонебезпечні погодні умови продовжують створювати труднощі для виникнення пожеж і розширення їхніх меж», — йдеться в теплій доповіді. Це означає, що навіть найпідготовленіші служби екстреного реагування можуть виявитися безсилими перед обличчям вогню, що розростається з неймовірною швидкістю через високі температури, посуху і вітер.
У відповідь на цей виклик вчені закликають до комплексного підходу. По-перше, необхідно прискорити скорочення викидів парникових газів на глобальному рівні, щоб уповільнити темпи потепління. По-друге, країни повинні інвестувати в профілактику пожеж, включаючи управління ландшафтами, створення протипожежних бар’єрів, вирубку сухостою і стимулювання сільського населення до продовження догляду за лісами. По-третє, потрібно вдосконалення систем раннього радіолокації, використання супутникових технологій і штучного інтелекту для прогнозування ризиків і оперативного реагування. Нарешті, необхідно переосмислити міське планування, щоб мінімізувати контакт між забудовою та лісовими масивами — так називаються зони WUI (інтерфейс дика земля-місто), які є особливо вразливими.
Лісові пожежі 2025 року на Піренейському півострові стали жорстоким нагадуванням про те, що зміна клімату — це не абстрактна загроза майбутнього, а реальність, яка вже визначає долі мільйонів людей, екосистем і цілих країн. Такі явища, як природні катастрофи, можуть посилюватися електричною територією, демографічними зрушеннями і політичними прогалинами. Без рішучих дій на планеті, на суші і на суші такі катастрофи стануть нормою, не виключаючи цього. Майбутнє Піренейського півострова, як і всього Середземномор’я, залежить від того, наскільки швидко людство навчиться жити в новому, більш спекотному і помірному світі.
