Ситуація навколо встановленого президентом США Дональдом Трампом крайнього терміну 9 липня для укладення торговельних угод або введення високих мит на імпорт викликала значну напругу у світовій економіці. Цей дедлайн став кульмінаційною точкою серії погроз і торгових переговорів, які тривали останні кілька місяців, і залишив міжнародних партнерів США в стані невизначеності щодо майбутнього глобальної торгівлі.
У квітні Трамп оголосив про план підвищення тарифів на імпорт з ряду країн, щоб скоротити дефіцит зовнішньої торгівлі США. В рамках цієї стратегії він запропонував тимчасовий «відстрочений» період — 90 днів, до 9 липня, щоб країни могли домовитися про умови, що дозволяють уникнути найжорсткіших заходів. Якщо такі угоди не будуть досягнуті, США можуть повернутися до початкових рівнів мит — до 50% і вище, як підкреслював сам Трамп. Більш того, він не виключав збільшення ставок до 70%, що перевищує навіть найагресивніші очікування аналітиків.
Адміністрація Трампа вже заявила, що почне розсилку офіційних листів країнам, які не уклали угоди, з пропозиціями нових тарифних ставок. Міністр фінансів США Скотт Бессент підтвердив, що для цих країн мита набудуть чинності з 1 серпня 2024 року, повернувшись до рівнів, оголошених раніше. Це створює потужний тиск на уряди та бізнес, які змушені приймати рішення в умовах обмеженого часу.
На даний момент тільки три країни — Китай, Великобританія і В’єтнам — оголосили про досягнення певних угод з США. Однак ці угоди носять скоріше тимчасовий характер і не скасовують повністю підвищені тарифи. Наприклад, Китай погодився на зниження мит з боку США з 145% до 30%, при цьому збереглася базова ставка і залишилися невирішеними ключові питання. Для інших великих торговельних партнерів, таких як Євросоюз, Канада, Індія, Японія і Південна Корея, ситуація залишається неясна. За даними ЗМІ, ЄС працює над «скелетної» угодою, яка може відкласти введення найвищих мит, а Індія близька до підписання міні-угоди з помірними тарифами.
Однак, незважаючи на зусилля, більшість країн, схоже, готуються до того, що значні мита все ж будуть введені. Експерти, такі як юрист і фахівець з міжнародної торгівлі Ендрю Макалістер, вказують, що адміністрація Трампа буде використовувати рівень тарифів як інструмент тиску: чим вище нетарифні бар’єри і обмеження для американських товарів в тій чи іншій країні, тим вище шанси, що США застосують більш високі ставки.
Така політика має серйозні наслідки для світової економіки. Економісти Світового банку та ОЕСР вже знизили свої прогнози зростання світового ВВП, побоюючись уповільнення економічної активності. За оцінками JP Morgan Research, якщо США введуть універсальні мита в розмірі 10-60%, це може призвести до падіння світового ВВП на 0,7-1%. Такі втрати вплинуть на ринки праці, інвестиції та споживчий попит, особливо в країнах, що розвиваються.
Для США поки що економічні показники залишаються відносно стабільними: інфляція знаходиться поблизу цільового рівня ФРС (2,3%), фондові індекси знаходяться на історичних максимумах, ринок праці демонструє стійкість. Однак є й тривожні сигнали: споживчі витрати в травні вперше за кілька місяців знизилися на 0,1%, що може свідчити про початок стримування попиту.
Особливе занепокоєння викликає те, що Трамп пов’язав можливе введення додаткових мит з політикою БРІКС. Він заявив, що будь-яка країна, яка підтримує «антиамериканську» економічну стратегію цього блоку, може зіткнутися з додатковими 10% мит. Це створює новий геополітичний ризик, оскільки БРІКС продовжує розширювати свій вплив, в тому числі через розвиток альтернативних валютних механізмів і регіональних торговельних угод.
Таким чином, ситуація навколо 9 липня стала не просто питанням торговельної політики, а початком нової епохи в міжнародній торгівлі, де замість лібералізації та співпраці домінують протекціонізм, тиск і погрози. Введення високих мит може стати початком нового етапу торговельної війни, яка торкнеться не тільки окремих країн, але й усього глобального економічного порядку.
