Смертоносна спека охопила Центральну та Східну Європу, де близько 130 мільйонів людей змушені переживати температуру вище 35 градусів за Цельсієм на тлі безпрецедентних температурних рекордів. Найвищі показники за всю історію спостережень зафіксовані в Чехії та Словаччині. Зокрема, у чеському місті Доксани температура сягнула 41,9 градуса, перевищивши попередній рекорд 2021 року на півтора градуси, що метеорологи називають абсолютно безпрецедентним випадком. У Словаччині стовпчики термометрів піднялися до позначки 41 градус, а в Угорщині температура досягла 41,8 градуса, наблизившись до історичного максимуму.
Україна також опинилася в епіцентрі цієї кліматичної аномалії, де прогнозується температура від 35 до 38 градусів. Через критичне навантаження на енергосистему, спричинене масовим використанням охолоджувальних приладів, в країні були введені екстрені відключення електроенергії. Водночас Південна Європа продовжує боротися з наслідками негоди: в Італії оголошено попередження про спеку у 22 містах, а на Балканах, зокрема в Хорватії, Албанії та Боснії і Герцеговині, вирують лісові пожежі.
Зворотним боком аномальної негоди стала трагічна статистика. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, з 21 червня в Європі зафіксовано понад 1300 випадків надмірної смертності. Лише у Франції, де середня температура трималася на позначці майже 30 градусів, а в окремих містах сягала 44 градусів, зареєстровано тисячу додаткових смертей, переважно серед людей віком від 65 років. Подібні трагедії та нещасні випадки, зокрема масові утоплення під час спроб охолодитися у водоймах, зафіксовані в Німеччині та Іспанії.
Лікарі та кліматологи попереджають, що тепловий стрес є «тихим убивцею». Коли організм не здатен регулювати власну температуру, це призводить до зневоднення, теплового виснаження та теплового удару — критичного стану, при якому температура тіла перевищує 40 градусів. Це може спричинити відмову органів, інфаркти та інсульти, особливо серед літніх людей та осіб з обмеженими можливостями. Експерти наголошують, що європейська інфраструктура, будинки та школи історично проєктувалися для збереження тепла взимку, а не для боротьби з екстремальною спекою, що робить населення вразливим.
Головною причиною таких аномалій метеорологи називають формування теплового купола та так званого омега-блоку, коли струменеві течії в атмосфері викривляються, затримуючи розпечене повітря над одним регіоном на тижні. Вчені переконані, що антропогенна зміна клімату багаторазово збільшує частоту та інтенсивність цих явищ. Європа є континентом, який нагрівається найшвидше на планеті — темпи потепління тут удвічі перевищують середньосвітові показники. Екстремальні хвилі спеки, які раніше траплялися раз на 300 років, тепер повторюються частіше, ніж раз на десятиліття.
Уряди європейських країн змушені терміново шукати шляхи адаптації. У Барселоні вже відкрито понад 500 кліматичних убежищ, де люди можуть сховатися від спеки, а в Парижі та Данії впроваджують ініціативи з моніторингу стану літніх людей. Європейські профспілки закликають законодавчо встановити гранично допустиму максимальну температуру на робочих місцях, щоб захистити працівників. Водночас деякі політики пропонують масштабні програми з встановлення кондиціонерів, проте екологи застерігають: це лише посилює проблему, потрапляючи у замкнене коло забруднення.
За прогнозами, до 2050 року на охолодження припадатиме 10 відсотків усіх глобальних викидів парникових газів, адже більшість систем працюють на викопному паливі та використовують гідрофторуглероди, які затримують тепло в тисячі разів ефективніше за вуглекислий газ. Програма ООН з навколишнього середовища наголошує на необхідності переходу до стратегій «пасивного охолодження». Це передбачає висадку дерев, створення тіні, зміну містобудівних стандартів для розсіювання тепла інфраструктурою, а також інвестиції в системи раннього попередження та захист працівників на відкритому повітрі. Експерти переконані, що без системного скорочення викидів парникових газів жодні заходи адаптації не зможуть повністю захистити суспільство від руйнівних наслідків глобального потепління.
