У вівторок та середу в Анкарі, Туреччина, розпочався ключовий саміт НАТО, який проходить на тлі відновлення тиску з боку президента США Дональда Трампа щодо збільшення оборонних витрат державами-членами альянсу. Очікується, що європейські країни дадуть відповідь оголошенням нових військових контрактів на мільярди доларів. Минулого року на саміті в Гаазі члени НАТО домовилися збільшити цільовий показник витрат до 5 відсотків ВВП: 3,5 відсотка спрямовуватиметься безпосередньо на військові потреби до 2035 року, а ще 1,5 відсотка — на заходи, пов’язані з національною безпекою.
Цього року в заході беруть участь лідери всіх 32 держав-членів альянсу. Окрім них, на саміті присутні два лідери країн, що не входять до НАТО: президент України Володимир Зеленський та президент Південної Кореї Лі Чже Мьон. Міністри оборони або закордонних справ також представляють Австралію, Японію, Нову Зеландію та країни Перської затоки — Бахрейн, Кувейт, Катар та Об’єднані Арабські Емірати, які постраждали внаслідок війни США та Ізраїлю проти Ірану. Водночас президент Сирії Ахмед аш-Шара не бере участі в самому саміті, проте проведе двосторонню зустріч із Дональдом Трампом у Анкарі.
Головною темою залишається розподіл фінансового навантаження. Дональд Трамп, який ще з часів своєї першої президентської кампанії ставив під сумнів цінність НАТО для США, вимагає від союзників справедливої частки витрат. Регіональний директор Фонду Маршалла в Туреччині Озгюр Унлухисарчикли зазначає, що цього року в Анкарі фокус зміститься з простого зобов’язання на практичну трансформацію фінансових витрат у реальні військові можливості. Водночас президент Інституту глобальної політики Паоло фон Ширах нагадує, що покращення оборонного потенціалу потребує часу, адже збільшення замовлень означає надходження нової техніки лише в довгостроковій перспективі.
Для України цей саміт має критичне значення. Володимир Зеленський планує використати двосторонню зустріч із Трампом, щоб домогтися передачі додаткових систем протиповітряної оборони Patriot на тлі посилення російських атак, нещодавній удар безпілотника по Києву забрав життя щонайменше 11 людей. Експерти Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень підкреслюють, що Київ розраховує на безперервну політичну та військово-технічну підтримку альянсу, аби продемонструвати Москві: оборонний потенціал України не зменшиться протягом наступних 12–24 місяців, оскільки існує пряма кореляція між кількістю наданих перехоплювачів та масштабом шкоди, яку Росія здатна завдати балістичними ракетами.
Мільярдні контракти, які готують європейські країни, аналітики розглядають як спробу заспокоїти адміністрацію Трампа, яка вимагає не лише грошей, а й «лояльності», особливо після того, як європейці не приєдналися до війни проти Ірану. Тон щодо витрат залишається напруженим: Трамп назвав оборонний бюджет Німеччини «смішним», хоча канцлер Фрідріх Мерц відповів, що це безпрецедентна спроба зміцнити оборону. На тлі риторики США оголосили про поетапне виведення бойових літаків, есмінців та підводних човнів з європейських країн НАТО. Експерти зазначають, що якщо скорочення піхоти та бронетехніки має скоріше символічний характер, то виведення американських військово-повітряних сил має цілком відчутні наслідки для альянсу.
Попри приховані розбіжності та рішучі кроки США щодо перерозподілу своїх сил, головна цінність анкарського саміту залишається суто політичною. Як зазначає Паоло фон Ширах, зустріч у Туреччині, організована завдяки президенту Реджепу Таїпу Ердогану, є насамперед спробою заспокоїти партнерів, підтримати діалог та продемонструвати єдність союзників. Анкарський саміт швидше слугує важливим сигналом про незворотність співпраці, ніж інструментом для досягнення миттєвих та конкретних змін на полі бою.
