Протести в Лос-Анджелесі: Трамп задіяв Національну гвардію, що призвело до масових сутичок та політичного протистояння
У центрі Лос-Анджелеса третю добу поспіль тривають масові протести, спричинені різкими імміграційними рейдами адміністрації Дональда Трампа. Ситуація загострилася після того, як президент США особисто наказав направити близько 2000 солдатів Національної гвардії для «захисту федеральних будівель» без згоди губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома. Це викликало широкий політичний та правовий резонанс, а також серйозне соціальне обурення серед мешканців регіону.
Імміграційні рейди та перші акції протесту
Спочатку ситуація почала ескалюватися у п’ятницю, коли федеральні імміграційні агенти провели раптові рейди в кількох районах Лос-Анджелеса, серед яких — популярна мережа будівельних магазинів Home Depot, де часто збираються денні робітники. За повідомленнями правозахисників, арешти проводилися без судових ордерів, що порушує основні положення Четвертої поправки до Конституції США, яка гарантує право на захист від довільних затримань.
Після поширення чуток про нові рейди у субботу жителі районів Парамаунт і Комптон, де значну частку населення складають латиноамериканці, вийшли на вулиці. Поліція застосувала слізогінний газ, світлошумові гранати та гумові кулі для розгону демонстрантів. Водночас у самому Лос-Анджелесі влада заявила, що день минув без серйозних інцидентів.
Однак уже в неділю напруженість досягла свого піку.
Застосування Національної гвардії без згоди штату
Трамп віддав наказ про розгортання федерального контингенту Національної гвардії без запиту від губернатора, що є надзвичайно рідкісною практикою. Останнього разу подібне трапилося у 1965 році, коли президент Ліндон Джонсон направив війська в Алабаму для забезпечення безпеки учасників маршів за громадянські права.
Національні гвардійці були направлені для охорони ключових об’єктів, таких як федеральне будівля імені Едварда Р. Ројбала, місцевий центр утримання мігрантів, а також стратегічних точок вздовж автотраси 101. Проте їхнє з’явлення лише підпалило напруженість. Тисячі людей вийшли на вулиці, блокуючи дороги, підпалюючи автомобілі та вступаючи в конфронтації з поліцією.
Ньюсом негайно відреагував, назвавши рішення Трампа «намаганням спеціально спровокувати конфлікт» та «порушенням суверенітету штату». Він оголосив про намір подати позов на федеральну владу через це незаконне вторгнення в повноваження штату.
Політична і правова боротьба
Правові питання щодо розгортання Національної гвардії без згоди губернатора вже стають предметом жорсткої полеміки. Адвокати наголошують, що хоча президент може скористатися Законом про повстання (Insurrection Act), щоб ввести війська в разі «реальної загрози мятежу», така практика має прецеденти лише в найбільш критичних ситуаціях, наприклад, під час масових заворушень або стихійних лих.
Роберт Патілло, правник із прав людини, заявив, що дії Трампа, швидше за все, будуть оскаржені в суді, і, можливо, справа дійде до Верховного суду США. «Якщо губернатор не просив допомоги, а федеральна влада починає діяти без його згоди, це порушує фундаментальні принципи федералізму», — підкреслив він.
Реакція Трампа та його оточення
Трамп не приховував своїх мотивів. У відповідь на зростання опору він закликав до «твердого порядку» та «захисту американських кордонів». Він підкреслив, що не збирається чекати на згоду губернаторів, як це було під час протестів після загибелі Джорджа Флойда у 2020 році, коли тодішній міністр оборони Марк Еспер виступив проти прямих військових дій проти демонстрантів.
«Цього разу я не буду чекати на благання чи домовленості. Якщо хтось намагається зірвати наші плани щодо очищення країни від нелегальної імміграції, то ми будемо діяти жорстко і швидко», — заявив Трамп під час одного з передвиборчих мітингів в Айові у 2023 році.
Масштаб затримань і громадянське невдоволення
За даними федеральних сил, понад 100 осіб було затримано під час рейдів у регіоні Лос-Анджелеса. Крім того, ще кілька десятків людей потрапили до рук правопорядку під час акцій протесту. Серед них — відомий профспілковий лідер, якого звинуватили в перешкоджанні поліції.
Подібні дії викликали хвилю обурення серед активістів, представників громади та правозахисних організацій. Багато хто називає ці заходи не просто неправомірними, а формою системного переслідування меншин.
Подібність до минулих подій
Експерти порівнюють ці події з іншими масштабними протестами в історії США:
- Беспорядки в Лос-Анджелесі в 1992 році, коли після виправдання поліцейських, замучених афроамериканця Родні Кінга, місто охопили вуличні бойові дії. Тоді федеральна влада відправила війська за запитом губернатора.
- Протести після смерті Джорджа Флойда у 2020 році, коли Трамп пропонував застосувати Закон про повстання, але врешті-решт обмежився розгортанням військ поблизу Білого дому.
Міжнародна реакція
Міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. Представники ООН, Європейського Союзу та правозахисні організації вже висловили занепокоєння щодо масових затримань, застосування насильства проти мирних демонстрантів та порушення прав мігрантів. Деякі аналітики прогнозують, що це може мати негативні наслідки для міжнародного іміджу США.
Можливі наслідки
Якщо ситуація продовжиться у тому ж дусі, можна очікувати:
- Юридичних процесів: штат Каліфорнія може подати позов, який дійде до Верховного суду.
- Політичної поляризації: демократи та республіканці ще більше віддалиться одне від одного.
- Масових протестів: імпульс може поширитися на інші штати, особливо ті, де велика кількість мігрантів.
- Внутрішньої напруженості: ризик подальшої ескалації збройних сутичок зростає.
Цілком імовірно, що майбутні події стануть новим випробуванням для американської демократії, федералізму та прав людини.
