Конфлікт між Іраном і Ізраїлем перетворився на небачений рівень напруженості, коли країни почали обмінюватися масованими ракетними атаками. Це стало результатом тривалої геополітичної боротьби, яка тепер набула форми прямої військової конфронтації. За останні три дні обидві сторони завдали серйозних ударів по ключових об’єктах, що призвело до значних людських жертв і матеріальних втрат.
В Ірані повідомляють про загибель понад 240 осіб, серед них — мирні громадяни та високопосадкові особи Корпусу стражів ісламської революції. З боку Ізраїлю зафіксовано загибель понад 13 людей і сотні поранених. Такий рівень насильства не спостерігався давно, і регіон опинився на межі ширшої військової ескалації.
Військові можливості Ірану
Експерти зазначають, що Іран має найбільший ракетний потенціал на Близькому Сході — тисячі балістичних ракет різної дальності, а також велику кількість ударних безпілотників. Це дозволяє Тегерану проводити тривалі операції, завдаючи суттєвої шкоди ізраїльській інфраструктурі. Особливо небезпечним виявився новий тип ракети «Хадж Кассем», який зміг прорвати систему ППО Ізраїлю, що свідчить про технологічний прогрес іранської ракетної програми.
Разом з тим, Іран усвідомлює, що запаси сучасних ракет обмежені, тому їх слід використовувати з розумінням стратегічної мети. Крім того, кожна нова хвиля атак підвищує ризики для самого режиму, особливо якщо США вирішать взяти участь у конфлікті.
Заява Резаї та реакція Пакистану
У цьому контексті важливе значення набуло висловлювання радника Верховного лідера Ірану Алі Резаї, який заявив:
«Пакистан сказав , що якщо Ізраїль скине ядерну бомбу на Тегеран, то Пакистан застосує ядерну зброю проти Ізраїлю.»
Ці слова викликали хвилю занепокоєння в регіоні, адже вперше пролунали натяки на можливість використання ядерної зброї в цьому конфлікті. Уряд Пакистану негайно відреагував, і міністр оборони Хаваджа Асиф дав офіційне спростування:
«Ми повністю підтримуємо Іран, але наш ядерний арсенал призначений виключно для захисту пакистанського народу. Ми дотримуємося всіх міжнародних домовленостей у сфері ядерної зброї.»
Однак водночас Асіф підкреслив свою позицію щодо Ізраїля:
«Судьба Ірана може торкнутися кожного, якщо країни ісламського світу не об’єднаються. Я закликаю всі мусульманські держави розірвати дипломатичні зв’язки з Ізраїлем і запросити Організацію ісламського співробітництва (ОІС) на термінове засідання для формування єдиної позиції.»
Заступник прем’єр-міністра та міністр закордонних справ Пакистану Исхак Дар додав:
«Агресивна політика Ізраїлю щодо Ірану, Йемену і Палестини є явним порушенням суверенітету. Ми засуджуємо ці дії і будемо підтримувати Іран на всіх міжнародних майданчиках.»
Політична підтримка Ірану з боку Пакистану
Пакистан і Іран мають спільний кордон довжиною понад 750 кілометрів, і в останні роки відносини між країнами стабілізувалися. На фоні зростання напруженості Ісламабад демонструє чітку політичну підтримку Тегерану, що може мати далекосяжні наслідки для регіональної безпеки.
Можливі сценарії подальшого розвитку
Продовження ракетних атак
Іран продовжує наносити удари по ізраїльських містах, сподіваючись на те, що це змусить Ізраїль припинити авіаудари по території Ірану. Така стратегія дозволяє Тегерану зберігати ініціативу, не переходячи до прямої наземної війни.
Закриття Ормузького протоку
Це один із найдраматичніших сценаріїв, який може призвести до глобального економічного хаосу. Іран може скористатися цим як способом тиску, щоб змусити міжнародне співтовариство втрутитися в конфлікт. Проте це також може викликати масштабну військову реакцію з боку США та їхніх союзників.
Активізація проксі-груп
Хезболла в Лівані, хусити в Ємені, шиїтські міліції в Іраку та Сирії — всі вони можуть отримати команду активізувати атаки на ізраїльські інтереси. Це розширить фронт бойових дій і зробить конфлікт більш неконтрольованим.
Дипломатичне врегулювання
Незважаючи на всю жорсткість ситуації, Іран вже дав сигнал, що готовий до переговорів. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчи заявив, що країна готова повернутися до ядерної угоди, якщо Ізраїль припинить агресію. Проте це потребує участі США, які поки що не демонструють однозначної позиції. Президент Трамп, відомий своєю непередбачуваністю, то закликає до миру, то загрожує Ірану. При цьому він вже брав участь у дезінформації перед атакою Ізраїлю, що лише поглибило недовіру Ірану до Вашингтону.
Ескалація до повномасштабної війни
Хоча це малоймовірно, Іран теоретично може вирішити перейти до масштабних військових дій, включаючи авіаудари, мобілізацію резервів і повну мобілізацію суспільства. Така стратегія може зміцнити внутрішню єдність, але також призвести до катастрофічних наслідків.
Кібератаки та інформаційна війна
Іран має добре розвинений кіберпотенціал, який він може використати для атак на енергетичну інфраструктуру, банківську систему та комунікації Ізраїлю. Це менш ризикований шлях, ніж прямі атаки, але ефективність такого тиску все ще залишається невідомою.
Пауза в атаках і пропозиція перемир’я
Іран може зробити паузу в атаках, щоб показати свою готовність до миру і змусити Ізраїль знизити темпи бойових дій. Це може виглядати як демонстрація сили, а не слабкості, і надати політичний простір для переговорів.
Наразі Іран обирає стриману, але ефективну стратегію: він демонструє військову могутність, одночасно уникаючи повної ескалації, яка може призвести до прямої участі США. Водночас, Іран відкриває двері для дипломатичного виходу, сподіваючись, що тиск на Ізраїль через міжнародне співтовариство змусить країну припинити агресію.
Проте головною проблемою залишається непередбачуваність президента США, який може як допомогти досягти миру, так і втягти країни в ще більш глибокий конфлікт. Що стосується Ірану, то його основна мета — зберегти режим, утримати контроль над ситуацією і вийти з конфлікту з максимальною політичною вигодою, не допустивши внутрішньої кризи або повної військової поразки.
Пакистан, попри спочатку суперечливі заяви, зберігає курс на підтримку Ірану, що може змінити геополітичну карту регіону.
