«Греція повстала: масові протести проти 13-годинних змін і реформи трудового законодавства»

Протести в Греції проти реформи трудового законодавства призвели до масштабної зупинки громадського транспорту і серйозних перебоїв у роботі державних служб. Загальнонаціональний 24-годинний страйк, організований профспілками у відповідь на плани уряду змінити трудове законодавство, паралізував транспортну систему країни: таксі та поїзди в Афінах повністю припинили роботу, автобуси, метро, трамваї та тролейбуси функціонували лише частково, а пороми залишилися пришвартованими в портах. Страйк, ініційований найбільшими профспілками — Загальною конфедерацією грецьких трудящих (GSEE) та Адміністративною конфедерацією держслужбовців (ADEDY), — торкнувся також шкіл, лікарень, судів і муніципальних установ. Опівдні за місцевим часом (09:00 за Гринвічем) по всій країні, включаючи центр Афін, пройшли масові демонстрації, на яких тисячі людей висловили протест проти запланованих змін. Суть конфлікту полягає в запропонованій урядом реформі, яка, за його твердженням, покликана підвищити гнучкість ринку праці. Згідно з новими правилами, максимальна тривалість робочого дня, включаючи понаднормові години, може досягати 13 годин, при цьому загальна тижнева норма робочого часу обмежена 48 годинами, а річний ліміт понаднормових годин — 150 годинами. Реформа буде застосовуватися максимум 37 днів на рік, а працівникам обіцяють 40-відсоткову надбавку за понаднормову роботу. Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс наполягає, що зміни мають добровільний характер і спрямовані на підтримку тих, хто хоче заробляти більше, підкреслюючи: «Ми гарантуємо свободу вибору як роботодавцю, так і працівникові. Чому це має бути асоціальним?» Однак профспілки різко виступають проти ініціативи, називаючи її загрозою здоров’ю і благополуччю працівників. GSEE заявляє, що такі заходи підривають баланс між роботою і особистим життям і відкривають шлях до експлуатації. «Ми говоримо „ні“ 13-годинній зміні. Виснаження — це не розвиток. Людська терпимість має межі», — йдеться в заяві профспілки. На думку профспілок, реформа підриває досягнення, закріплені в колективних договорах, і скасовує 37,5-годинний робочий тиждень, що діяв у ряді секторів. Незважаючи на стійке економічне зростання — 2,3% в минулому році за даними Європейської комісії — і зниження безробіття, багато греків продовжують стикатися з низькими доходами і високою вартістю життя. Мінімальна заробітна плата, хоча і була підвищена, становить всього 880 євро на місяць (близько 1030 доларів США), що залишається однією з найнижчих в Євросоюзі. Конфлікт між урядом і профспілками відображає ширшу дискусію про майбутнє моделі зайнятості в післякризовій Греції: баланс між економічною гнучкістю і соціальними гарантіями залишається болючим питанням для суспільства.